Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Б-бл arrow БІБЛІОТЕКА
   

БІБЛІОТЕКА

(лат., з грец. від — книга і — сховище) — книгосховище, зібрання книг і рукопис, матеріалів, призначені для громад. \ або приват. користування; культурно-осв. і наук.-інформ. установа, що збирає та зберігає друковані і рукописні матеріали та ін. носії інформації, організовує громад, користування ними і здійснює довідково-бібліогр. роботу. Залежно від фондів, контингенту читачів, мети, завдань і напрямів діяльності Б. поділяються на універсальні та спеціальні, публічні (заг. користування) і приватні. Б. були відомі ще в старод. світі (Ассирія, Єгипет, Китай, Греція, Рим). Найбільші з них — клинописна Б. Саргонідів в Ассирії (7 ст. до н. е.) та Александрійська в Єгипті (З ст. до н. е.). В Україні найдавнішими були Б. Софійського собору в Києві (засн. 1037), Києво-Печерської лаври (11 ст.). У 15—17 ст. Б. створювалися у монастирях і церквах, де збирали реліг. книги, літописні записи, юрид. документи тощо. Значні книжкові фонди мали Б. Києво-Могил. академії, Львів., Київ., Черніг., Острозького та ін. братств (16—17 ст.). Визначними стали Б. Львів, (з 1661), Харків, (з 1805), Київ, (з 1834), Ново-рос. (Одеса, з 1865), Чернів. (з 1875) ун-тів. Загальновідомими є публічні б-ки в Одесі (з 1830), Києві (з 1866), Харкові (з 1886) та ін. містах.

Складовою частиною Б. заг. користування є юрид. л-ра. Існують, крім того, спец, б-ки юрид. л-ри, зокрема в юрид. навч. закладах та наук, установах.

Літ.: Бібліотечна Україна. К., 1996. В. І. Акуленко.

 

Схожі за змістом слова та фрази