Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow вік-вяз arrow ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС
   

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС

— зібрання представників політ, партій, екон., культур., профес, тер. та ін. орг-цій робітників, селян, військовиків, духівництва, що визнавали необхідність широкої нац.-тер. автономії України. Проведений Українською Центральною Радою (УЦР)

6-8.IV.1917 у Києві. В роботі конгресу взяло участь 1500 делегатів. В. н. к. покликаний був підтвердити повноваження Центр. Ради і надати їй відповідної ваги. Почес. головою Конгресу було обрано М. Грушевського, а головуючим — найстарішого з-поміж укр. делегатів кубанця С. Єрастова. Осн. доповіді про найважливіші питання автономії України виголосили Д. Дорошенко («Державне право і федеративні змагання в Україні»), О. Шульгін («Федералізм та домагання російської демократичної республіки»), Ф. Матушевський («Права нацменшин та їх забезпечення»), Ф. Крижанівський («Про способи творення автономного ладу на Україні»), М. Ткаченко («Автономія України у федеративній республіці»), В. Садовський («Про територіальну автономію України»), П. Понятенко («Про забезпечення національних меншин»). Єдиною формою держ. устрою Росії В. н. к. визнав федеративну дем. республіку. Учасники конгресу висунули вимоги нац.-тер. автономії України, практ. реалізації принципів автон. життя, врегулювання кордонів у згоді з волею населення, участі України в майб. мирній конференції тощо. В. н. к. одностайно схвалив заяву М. Грушевського про підтримку Тимчас. уряду Росії, прийняв вимогу негайної організації Крайової Ради і висловив думку, що ініціативу у формуванні цього тер. органу влади повинна взяти на себе УЦР. Конгрес розглянув норми обрання до УЦР: дві третини представників — від губерній і міст, третина — від київ. укр. організацій та ін. центр, установ. УЦР надавалося право розширити свій склад на 15 %, щоб у процесі її перетворення на орган крайової влади охопити представників нац. меншин. Головою УЦР було обрано М. Грушевського, заступниками — С. Єфремова та В. Винниченка. В. н. к. дав поштовх розвиткові укр. нац. руху, виявив організовану волю укр. народу до відродження нації та утворення незалежної, автон. д-ви. З істор.-правового погляду це зібрання стало практично першими установчими зборами України, які обрали Центральну Раду — перший укр. парламент. Літ.: Нагаєвський І. Історія Укр. д-ви двадцятого століття. К., 1993.

О. В. Скрипнюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази