Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дип-док arrow ДОГОВІР ПРО ЗВИЧАЙНІ ЗБРОЙНІ СИЛИ В ЄВРОПІ 1990
   

ДОГОВІР ПРО ЗВИЧАЙНІ ЗБРОЙНІ СИЛИ В ЄВРОПІ 1990

- міжнар. договір, підписаний 19.XI 1990 у Парижі після завершення переговорів держав, що проводилися у рамках Наради з безпеки та співробітництва у Європі (тепе_р — ОБСЄ). Набув чинності 17.VIІ 1992. Його ратифікували всі 30 держав-учасниць, у т. ч. США і Канада. Мета Договору — встановлення безпечного та стабільного балансу звичайних збройних сил у Європі на нижчих, ніж до укладення Договору, рівнях, ліквідація (у порядку першочергового пріоритету) потенціалу для здійснення раптового нападу та для початку великомасштаб. наступальних дій у Європі. Договір включає: Протокол про існуючі типи звичайних озброєнь і техніки з Додатком до нього; Протокол про процедури, що регулюють перекваліфікацію конкр. моделей або варіантів учбово-бойових літаків на неозброєні учбові літаки; Протокол про процедури, що регулюють скорочення звичайних озброєнь і техніки; Протокол про процедури, що регулюють класифікацію бойових вертольотів і перекваліфікацію багатоцільових ударних вертольотів; Протокол про повідомлення і обмін інформацією; Протокол про інспекції; Протокол про спільну консультативну групу. Кожен з цих док-тів є невід'ємною частиною Договору. Договір містить термін «група держав-учасниць», під яким слід розуміти д-ви, що підписали Варшавський договір 1955 (Болгарія, Польща, Румунія, СРСР, Угорщина, Чехо-словаччина), та д-ви, що підписали або приєдналися до Брюссельського договору 1948 або Вашингтонського договору 1949 (Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, СІНА, Туреччина, Франція, ФРН). У межах району застосування, як він визначений у ст. 2, кожна держава-учасниця обмежує свої озброєння таким чином, щоб через 40 місяців після набуття чинності Договору і надалі для групи держав-учасниць, до якої вона належить, сумарні кількості озброєнь не перевищували: а) 20000 бойових танків; б) 30000 броньованих машин; в) 20000 артилерійських одиниць; г) 6800 бойових літаків; д) 2000 ударних вертольотів. Держави — учасниці Договору зобов'язалися також у визначених місцях мати фіксовані у Договорі озброєння.

З метою забезпечення контролю за дотриманням положень Договору держави-учас-ниці обмінюються інформацією стосовно звичайних озброєнь і техніки, а також користуються правом проводити (і нести зобов'язання приймати у межах району) інспекції. Угодою про принципи та порядок виконання Договору, підписаною главами держав та урядів восьми країн — членів СНД у Ташкент] 15.У 1992 (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Молдова, Росія, Україна), було підтверджено всі відповідні зобов'язання СРСР, визначено осн. принципи взаємодії і співробітництва її учасників, встановлено для кожної д-ви макс. рівні наявності озброєнь, що визначають обмеження у 5 основних категоріях.

1996 у Відні відбулася перша конференція з питань дії Договору. Нею було прийнято т. з. фланговий документ, що стосувався зміни кордонів флангових районів. Для України це питання було вирішене шляхом виведення за межі флангового району території Одес. обл., встановлення тут обмежень на кількість озброєнь: 400 бойових танків, 800 броньованих машин, 350 одиниць артилерії. Україна зобов'язалася надавати державам-учасницям більш докладну інформацію про пересування озброєнь в Одес. обл. та щорічно приймати там одну дод. інспекцію. 15.У

1997 після схвалення «флангового» док-та всіма державами-учасницями він набув чинності. В Україні його схвалено указом Президента від 14.У 1997.

Літ.: Договор об обычных вооруж. силах в Европе. Вена, 1990.

В. Н. Денисов.

 

Схожі за змістом слова та фрази