Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow констеб-копір arrow КОНСУЛЬСЬКЕ ПРАВО
   

КОНСУЛЬСЬКЕ ПРАВО

— сукупність принципів і норм, що регулюють консульські відносини, зокрема, порядок призначення, функції та припинення діяльності консулів. Виникло за феодалізму. В 20 ст. починається кодифікація міжнародних звичаїв та договірної практики різних країн з питань К. п. (Каракаська конвенція 1911, Гаагська конвенція 1928). Віденська конвенція 1963 про консульські зносини, якою кодифіковано К. п., визначає привілеї, імунітети та основні функції штатних консулів, а також правовий стан нештатних консулів. Діяльність рад. консулів за кордоном регулюється рад. законодавством і укладеними СРСР з ін. країнами спец. конвенціями, зокрема з НДР, МНР, США і Францією. Рад. законодавство з питань К. п. містить і правила, що визначають порядок прийому та правове становище зарубіжних консулів в СРСР. Осн. законодавчим актом, що визначає правовий стан і функції рад. консулів за кордоном, є Консульський статут СРСР 1976. Ряд положень про обов'язки рад. консулів міститься і в ін. законах СРСР і союзних республік, напр., у Кодексі торговельного мореплавства СРСР, Кодексі про шлюб та сім'ю УРСР. Відповідно до ст. 80 Конституції СРСР союзним республікам надано право обміню ватися з зарубіжними д-вами кон-сульскими представниками. Це право передбачено і ст. 74 Конституції УРСР.

М. К. Михайловський.

 

Схожі за змістом слова та фрази