Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow право оп-прим arrow ПРЕДСТАВНИЦТВО
   

ПРЕДСТАВНИЦТВО

- 1) В цивільному праві — правовідносини, в яких одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Виникає на підставі договору, закону, акта органу юрид. особи та з ін. підстав, встановлених нормами зак-ва. Осн. форми, умови та підстави П. визначаються ЦивК України (гл. 17).

Представник може бути уповноважений лише на ті правочини, право на вчинення яких має особа, котру він представляє. Здійснений представником правочин створює, змінює, припиняє цив. права та обов'язки представленої особи. Представник зобов'язаний вчиняти дії за наданими йому повноваженнями або передавати їх частково чи в повному обсязі ін. особі (див. Передоручення). П. за законом здійснюється батьками (усиновлювачами) щодо своїх малолітніх і неповноліт. дітей, опікунами або ін.

особами у встановлених зак-вом випадках. Окремо розрізняють комерційне П., яке здійснюється особою, що постійно та самостійно виступає представником підприємців під час укладення ними договорів у сфері підприєм. діяльності (див. Підприємництво), а також П. за довіреністю.

2) Структурно відокремлений підрозділ особи юридичної (у т. ч. іноземної), розміщений поза межами знаходження цієї особи, який представляє і захищає її інтереси, на основі належним чином оформлених відповід. повноважень учиняє від імені даної особи певні угоди та ін. правові дії (П. юрид. особи).

3) У страх, праві — відокремлений підрозділ страховика, який виступає від імені останнього та фінансується ним і виконує функції та завдання сприяння організації і здійсненню статут, діяльності страховика (П. страховика). Він не має статусу юрид. особи і не може займатися страховою (див. Страхування), а також будь-якою підприєм. діяльністю. Прав, статус такого підрозділу визначається відповід. нормами Закону України «Про страхування» (1996), ЦивК України (гл. 17) та ін. нормат.-прав. актами.

4) Особа, уповноважена Президентом України (див., напр., Постійний представник Президента України), ВР України, КМ України представляти їхні інтереси у відповід. органі держ. влади: представник глави д-ви у ВР України, КМ України, КС України та в АР Крим, представник ВР України в КС України, представник КМ України у ВР України тощо.

5) Місія пост, характеру, яка направляється державою — членом відповід. міжнародної організації для представництва і захисту в ній своїх інтересів (див. Постійне представництво при міжнародній організації, Постійне представництво України при ООН), а також пост, місія міжнар. міжурядової чи міжнар. неурядової організації (включаючи персонал, споруди та приміщення) у певній країні.

6) За часів СРСР — постійно діюча місія РМ УРСР при союзному урядові, яка існувала для забезпечення системат. зв'язку уряду УРСР з урядом СРСР, а також з м-вами, держ. к-тами та ін. відомствами Союзу (див. Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР).

Літ..Кузнецов С. А. Представители гос-в в междунар. организациях. М., 1980; Сандровский К. К. Право внеш. сношений. К., 1986; Чехович В. А. Пост, представництво Ради Міністрів Укр. РСР при Раді Міністрів Союзу РСР. Історія і сучасність. В кн.: Прав, д-ва, в. 1. К., 1992; Органи держ. влади України. К., 2002; Цив. право України, т. І. К., 2003.

В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази