Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІЯ ФРАНЦІЇ
   

КОНСТИТУЦІЯ ФРАНЦІЇ

- осн. закон Французької Республіки, прийнятий 4.Х 1958. Відповідно до конституції Франція є неподільною, світською, соціальною, демократичною республікою з презид.-парлам. формою правління. У преамбулі підтверджено прихильність франц. народу до прав людини і принципів нац. суверенітету, закріплених у Декларації прав людини і громадянина 1789. З урахуванням наст, змін сучас. текст К. Ф. містить 15 розділів: «Про суверенітет», «Президент Республіки», «Уряд», «Парламент», «Про відносини між парламентом і урядом», «Про міжнародні договори та угоди», «Конституційна Рада», «Про судову владу», «Висока палата правосуддя», «Про кримінальну відповідальність членів уряду», «Економічна і соціальна рада», «Про місцеві колективи», «Угоди про об'єднання», «Про європейські співтовариства та Європейський Союз», «Про перегляд Конституції». Чинний осн. закон не містить розділу про права і свободи гр-н.

К. Ф. 1958 підвищила роль президента в д-ві, особливо після прийняття 1962 закону про вибори президента заг. голосуванням (і внесення відповідної зміни в конституцію) замість виборів колегією виборщиків, як було раніше. Він володіє широкими повноваженнями як глава д-ви і викон. влади. Водночас конституція закріплює відповідальність уряду перед парламентом.

Конституція значно зменшила вплив парламенту на сусп. і політ, життя. Проте парлам. традиції у Франції залишилися досить сильними й парламент є одним із центр, органів конст. системи Франції. К. Ф. запровадила таку авторитетну інституцію, як Конституційна рада. Вона має повноваження поперед, контролю щодо законопроектів, розглядає звернення з питань конституційності законів, прийнятих парламентом, але які ще не набули закон, сили. Рада приймає до розгляду також спори за результатами парлам. виборів в окр. округах і спостерігає за проведенням презид. виборів та загальнонац. референдумів. Конституція підтвердила важливу роль у системі найвищих держ. органів республіки Державної ради. їй для підготовки відповідних висновків передається більшість законопроектів і регламентних актів. Висновки ради не є обов'язковими для органів, що готують проекти, і мають консультат. характер. Держ. рада є ще й суд. інстанцією, яка очолює систему органів адм. юстиції, спец, судів, що розглядають позови гр-н у випадках порушення їхніх прав діями посад, осіб.

Конституцією передбачено діяльність Високої палати правосуддя. Це спец, парламентський суд. орган, що утворюється для розгляду справ по звинуваченню президента у держ. зраді та урядових чиновників по звинуваченню у змові проти безпеки д-ви і скоєнні крим. злочинів.

Літ.: Шаповал В. М. Конст. системи зарубіж. країн. К., 1992; Шаповал В. М. Конст. право зарубіж. країн. К., 1997; Конституции європ. гос-в. Ереван, 1998.

Л. О. Мікула.

 

Схожі за змістом слова та фрази