Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow спар-страх arrow СТРАТЕГ
   

СТРАТЕГ

(грец. — полководець, стратег, від — військо та — вести, керувати) — воєначальник, полководець, воевода. 1) В давньогрец. рабовласницьких полісах з кін. 6 ст. до н. е. до серед. 1 ст. н. е. — найменування найвищої посад, особи, яка здійснювала верх, командування військом і флотом держави і водночас була наділена зовнішньополіт., фін. і судовими повноваженнями. Інститут С. був запроваджений реформами Клісфена в Афінах після усунення там тиранії. С. становили виб. колегію з 10 членів (за кількістю філ — родоплемінних або тер. об'єднань), які були вищими посад, особами д-ви і, поряд зі здійсненням військ, керівництва, наділялися також суд. повноваженнями, правом скликання нар. зборів тощо. Всі вони мали однаковий прав, статус і командували військом почергово. С. обиралися народом (філами) відкритим голосуванням. Як правило, виконували свої обов'язки безоплатно. Строк діяльності С. становив один рік, але допускалося його повторне переобрання. С. носили хламиду і вінець. За особливі заслуги нагороджувалися статуями з образами богів, героїв, переможців. Відомими С. були Перікл (бл. 490-429 до н. е.), Мільтіад (бл. 550-489 до н. е), Фемістокл (525-460 до н. е.) та ін. С. існували у багатьох містах і областях (Іонії, Спарті, Аргосі, Беотії, Сиракузах); вони очолювали військ.-політ, союзи (Фессалійський, Епірський, Ахейський).

2) В адм. системі Візантії з 7 ст. н. е. С. (стратіг) — верховний адміністратор, намісник провінції (феми, військ.-адм. округи). Були наділені всією військ, та цив. владою, у т. ч. фін. і суд.-адміністративною. Призначалися безпосередньо імператором. На рубежі 7— 8 ст. їхня влада посилюється, коли С. стали претендувати на імп. трон і навіть оволодівати ним (Лев III, 717-741). З 8 ст. спостерігається обмеження їхньої влади. Інститут С. зникає у 12 ст. із занепадом фемної системи.

3) У сучасному розумінні С. — полководець, керівник великих воєнних операцій, іноді — керівник д-ви, політ, партії, який володіє мистецтвом вибору і проведення політ, курсу. Від терміна «стратег» походить термін «стратегія» — вчення про керівництво, складова частина воєн, мистецтва. Термін «стратегія» вживається і у значенні «стратегія державотворення», «стратегія правотворення» тощо.

Літ.: Hauvette-Besnault А. М. lies strateges Atheniens. Paris, 1885; Маврикий. Тактика и стратегия. СПб., 1903; Лита-врин Г. Г. Болгария и Византия в XI—XII вв. М., 1960; Гаврилов О. А. Стратегия правотворчества и социальное прогнозирование. М., 1993.

Ю. Я. Касяненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази