Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow А-акт arrow АЗЕРБАЙДЖАН
   

АЗЕРБАЙДЖАН

Азербайджанська Республіка (Аззрбаічан, Аззрбаічан Республикасьі) -держава у сх. частині Закавказзя. Тер. — 86,6 тис. км2. Нас. - 7,677 млн. чол. (1996, оц.): азербайджанці (82,6 %), росіяни (5,6 %), вірмени (5,6 %), лезгини, татари, аварці, євреї, грузини, українці та ін. Столиця — м. Баку. Адм.-тер. поділ — АР Нахічевань, 61 район. Держ. мова — азербайджанська. Грош. одиниця — манат. Нац. свято — День Республіки (28 травня). Історія сучас. азерб. державності почалася з розпаду Рос. імперії 1917. У травні 1918 Закавказ. сейм прийняв рішення про поділ тер. Закавказзя на 3 республіки — Азербайджан, Вірменію та Грузію. Однак новоутв. Азербайджанська Республіка була проголошена в умовах, які не сприяли її становленню. У країні фактично існувало двовладдя: паралельно з національною за характером владою функціонували різні рад. структури. Великі запаси нафти в А. спонукали іноз. д-ви до втручання у внутр. життя країни, що стало дестабілізуючим чинником у державотворенні. У квітні 1920 в А. гору взяла рад. влада, було проголошено Азербайджанську Соціалістичну Радянську Республіку (АзСРР). 1921 прийнято конституцію. Наст, року після укладення Азербайджаном, Вірменією та Грузією т. з. союзного договору

Державний герб АЗЕРБАЙДЖАНУ - leksika.com.ua

утворилася Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (ЗСФРР). Но-воутв. федерація увійшла до складу СРСР. Наступна конституція А. прийнята 1937. Вона, зокрема, засвідчила ліквідацію ЗСФРР і самостійне входження АзРСР як окремого суб'єкта до Союзу PCP. У 1978 затверджено останню конституцію АзРСР, в якій А. проголошувався «загальнонародною державою». Принципово новий етап державотворення в історії А. почався після розпаду СРСР. Він відбувався за умов загострення внутріполіт. кризи, яка супроводжувалася не менш гострою і перманентною кризою у відносинах із сусід. Вірменією. Тому нова конституція Азерб. Республіки була прийнята за результатами референдуму лише 12.ХІ 1995. В ній закріплено змішану форму держ. правління. Законод. владу здійснює однопа-лат. парламент — Міллі меджліс, до якого входять 125 депутатів, що обираються на 5 років. Заг. і прямі вибори проводяться за змішаною системою кожні 5 років у першу неділю листопада. Встановлено віковий ценз для активного та пасивного виб. права — відповідно 18 і 25 років. Балотуватися на парлам. виборах не можуть особи, які працюють у системі викон. і судової влади (ст. 85). Серед чинників, що зумовлюють позбавлення або втрату депут. мандата, вказується і ліквідація політ, партії, до якої належав парламентарій.

Основною сферою повноважень Міллі меджлісу є законотворчість. Правом законод. ініціативи наділені депутати, президент,

АЗЕРБАЙДЖАН - leksika.com.ua

Верх, суд, а також законод. (представницький) орган АР Нахічевань. Ці органи можуть визнати законопроекти терміновими, що означає обов'язковий їх розгляд у парламенті протягом 20 днів. Президент підписує ухвалені Міллі меджлісом законопроекти протягом 56 днів. Водночас він має право вето. Вето долається за рішенням парламенту, прийнятим двома третинами депутатів. До традиційних повноважень Міллі меджлісу слід віднести затвердження за поданням президента держ. бюджету, ратифікацію та денонсацію міжнар. договорів. Однак конституція практично не передбачає механізму парлам. контролю за діяльністю уряду, хоча в ст. 95 і зазначено, що Міллі меджліс «вирішує питання про довіру Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки». Парламент має право за поданням президента затверджувати воєнну доктрину і давати згоду на використання збройних сил для «виконання завдань, не пов'язаних з їхнім призначенням». За поданням президента парламент здійснює призначення на держ. посади. Ключову роль у держ. механізмі відіграє глава держави — президент. Його статус визначено у розділі «Основи держави» конституції: «Президент Азербайджанської Республіки втілює єдність народу Азербайджану, забезпечує спадкоємність азербайджанської державності. Президент Азербайджанської Республіки є гарантом незалежності і територіальної цілісності Азербайджанської держави, виконання міжнародних договорів» (ст. 8). Президент визнаний також «гарантом незалежності судової влади». Президента обирають на 5 років за результатами заг. і прямих виборів. Допускається лише одне переобрання тієї самої особи. Віковий ценз для кандидатів у президенти не менше 35 років, вони повинні постійно жити в А. протягом 10 років до дня виборів. Президент може бути достроково усунений з поста за досить складною процедурою у разі вчинення тяжкого злочину. Це питання ініціюється Конст. судом на підставі висновку Верх, суду і розглядається Міллі меджлісом. Постанова парламенту щодо усунен

ня з посади президента приймається голосами 95 депутатів (більшістю у три чверті). Цей документ за тиждень має схвалити Конст. суд, інакше він не набуває законної сили. Крім того, постанова повинна бути прийнята і схвалена протягом 2 місяців від дня ініціювання Конст. судом парлам. розгляду відповідного питання, що робить ма-лореальним дострокове усунення президента з поста.

Відповідно до конституції «виконавча влада належить Президенту» (ст. 99). За згодою Міллі меджлісу він призначає прем'єр-міністра і на свій розсуд може звільнити його з посади, призначає та звільняє інших членів уряду, у «необхідних випадках» головує на засіданнях уряду, приймає рішення про відставку уряду, утворює центр, та місц. органи викон. влади у межах бюджет, видатків, скасовує акти уряду, а також акти уряду автономії тощо. Серед ін. повноважень президента — право затверджувати держ. програми, призначати і звільняти вищий командний склад збройних сил. Конституція не передбачає контрасигнування урядом будь-яких актів президента.

Статус уряду у заг. формі визначе но ст. 114 конституції: «З метою організації здійснення виконавчих повноважень Президент Азербайджанської Республіки утворює Кабінет Міністрів Азербайджанської Республіки». KM підпорядкований і підзвітний президенту, який визначає порядок його діяльності. Форм, глава KM — прем'єр-міністр — за конституцією користується правом недоторканності, яке він може втратити лише за рішенням президента, прийнятим за поданням ген. прокурора. Систему судів заг. юрисдикції очолює Верх. суд. Його суддів призначає Міллі меджліс за поданням президента. Суддів усіх заг. судів призначає сам глава д-ви. Аналогічно формуються система спеціаліз. судів, очолювана Економічним судом, а також органи прокуратури. До Конст. суду входять 9 суддів, котрих призначає Міллі меджліс за поданням президента. За формою держ. устрою А. — унітарна д-ва, у складі якої є автономне тер. утворення — АР Нахічевань. Конституція визначає коло питань, з яких органи автономії (представницький — алі меджліс і місц. уряд) уповноважені приймати рішення. А. - член ООН з 1992, член СНД та ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з А. встановлено

8.11 1992. В. М. Шаповал.