Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ф arrow ФІДУЦІАРНА УГОДА
   

ФІДУЦІАРНА УГОДА

(лат. - такий, що укладається на віру, від — акт, що грунтується на довір'ї, впевненість, надійність) — одна з форм застави за рим. правом, її сутність полягала в тому, що боржник (заставодавець, фідуціант) передавав кредитору (заставодержателю, фідуціарію) замість одержаних у позику грошей яку-небудь річ (предмет застави) у власність. Якщо боржник не міг у зазнач, строк погасити борг, то предмет залишався у власності кредитора. При виплаті боргу в строк обов'язок кредитора повернути заставу боржнику був лише моральним, оскільки згідно з умовами договору кредитор ставав власником застави з усіма наслідками, що з цього випливали. Повернення застави при виконанні у строк зобов'язання боржником було справою сумління кредитора. Звідси і назва цієї форми застави — угода з кредитором, яка спирається на довіру останньому. Така форма застави була досить обтяжлива для боржника, адже він втрачав право власності на предмет застави. Тому кабальні умови не могли сприяти її розвитку. Претор, практика почала шукати шляхи вдосконалення застави. Претори стали надавати заставодавцям право порушувати позови проти недобросовіс. кредиторів. Якщо заставодавець вигравав позов проти заставодержателя, то останній піддавався інфамії.

О. А. Підопригора.

 

Схожі за змістом слова та фрази