Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Р-радіо arrow РАДІОАКТИВНІ ВІДХОДИ
   

РАДІОАКТИВНІ ВІДХОДИ

—промислові або ін. типу відходи з вмістом радіоактивних ізотопів, вищим за норми радіаційної безпеки. Розрізняють Р. в.: рідкі, тверді та аерозольні (див. Аерозолі); з високим, середнім і низьким рівнем радіоактивності, їхня питома радіоактивність — відповідно понад 1000, менше 1000 і менше 1 Кі/м3 (1Кі = 3,7 ∙ 10'° Бк). Майже всі рідкі відходи з високим рівнем радіоактивності утворюються при регенерації ядерного пального. В них, крім короткоживучих, є довгоживучі радіоактивні ізотопи, напр. 90Sr, 137Cs з піврозпаду періодом бл. 30 років. Тому такі відходи після попередньої обробки (напр., випаровування, стверджування) ізолюють на кілька сотень років, зберігаючи в охолоджуваних герметичних баках з нержавіючої сталі, обладнаних контрольно-вимірювальною апаратурою. Розробляються методи розміщення цих відходів у середовищі, повністю ізольованому від людини (напр., в земних глибинах), спалювання їх у ракетах в космічному просторі, поховання у полярній кризі, ядерного спалювання довгоживучих трансуранових елементів тощо. Рідкі Р. в. низької і серед. радіоактивності утворюються на всіх етапах ядерного паливно-енерг. циклу, а також при використанні радіоактивних речовин в ін. сферах виробничої діяльності. В разі потреби їх піддають коагуляції, дистиляції, іонному обміну та ін. обробці, знижуючи кількість радіоактивних ізотопів, що містяться в них, до рівня, який гарантує безпечне видалення відходів у навколишнє середовище. Тверді високоактивні Р. в. нагромаджуються в ядерних реакторах, в установках з потужним гамма-випромінюванням тощо. Ці відходи розміщують у підземних місткостях з нержавіючої сталі, використовуючи спец. відведені місця. Тверді Р. в. з серед. і низьким рівнем радіоактивності утворюються на атомних електростанціях при обробці стічних вод і води, якою охолоджують тепловидільні елементи. Такі Р. в. звичайно вводять у бітум або замуровують у бетон і переносять у траншеї чи бетонні місткості для навічного поховання на спец. пунктах або у санітарно-захисних зонах підприємств, постійно контролюючи радіоактивність грунту, ґрунтових вод, рослинності й атмосферного повітря. Аерозольні Р. в.— викиди з ядерних реакторів в атмосферу — можуть містити інертні радіоактивні гази (41Аr, ізотопи криптону і ксенону), радіоактивні аерозолі ізотопів йоду, тритію, 14С тощо. Такі Р. в. спрямовують на очисні установки, де їх очищують до гранично допустимої концентрації радіоактивних ізотопів, а далі виводять у атмосферу через вентиляційні труби (звичайно вис. 100—150 м). В СРСР Р. в. видаляють і зберігають відповідно до "Основних санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань", що діють з 1972. Методи видаляння і зберігання Р. в. досить надійні, вони дають змогу запобігати радіоактивному забрудненню біосфери. Діяльність різних країн, що стосується розробки цієї проблеми, координується Міжнародним агентством по атомній енергії (МАГА ТЕ).

Літ.: Исследования в области обезвреживания жидких, твердых и газообразных радиоактивных отходов и дезактивации загрязненных поверхностей Материалы IV научно-технической конференции СЭВ. в. 3. Захоронение радиоактивных отходов всех видов в геологические формации. М., 1978; Обращение с отходами при добыче и обработке урановых и ториевых руд. Вена, 1978.

В. К. Чумак.

 

Схожі за змістом слова та фрази