Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow вітт-водок arrow ВЛАСНІСТЬ
   

ВЛАСНІСТЬ

- історично зумовлена суспільна форма розподілу (привласнення) матеріальних благ, яка виражає суспільно-виробничі відносини між людьми, класами в процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання. Речовим проявом відносин В. є матеріальні блага, які становлять об'єкт В. її суб'єктом виступають окремі індивідууми, групи або колективи людей, класи, суспільство. Між суб'єктами В. складаються певні речові відносини, які, будучи закріпленими в законах, виступають як правові, юридичні відносини. В усій сукупності історично зумовлених відносин В. вирішальна роль належить В. на засоби виробництва, яка виражає суть, характер певного способу виробництва. Відносини В. на засоби виробн., виражаючи характер, спосіб з'єднання робочої сили з засобами виробн., визначають характер усіх інших сфер виробничих відносин, виступають одним з вирішальних факторів, що зумовлює становище у сусп. виробн. тих або інших класів і різницю між ними, характер праці в даній суспільно-екон. формації. Ці відносини визначають зміст властивих даному способу виробн. об'єктивних економічних законів, зумовлюють специфічну мету виробн., зміст екон. інтересів індивідів, соціальних груп, класів, суть і характер організації і управління виробництвом. Кожному способу виробн., властиві специфічні форми В., що відповідають характеру і рівню продуктивних сил даної епохи. Перехід від однієї форми В. до іншої, а значить і всяка зміна сусп. ладу здійснюється шляхом соціальної революції. Першою формою В. була общинна В., яка становила основу первіснообщинного ладу, базувалась на спільній праці, рівному відношенні членів общини до засобів виробн. і зрівняльному розподілі; експлуатації людини людиною не існувало. Дальше піднесення продуктивних сил, виникнення і розвиток сусп. поділу праці, підвищення продуктивності праці привели до появи додаткового продукту, приватної В. на засоби виробн., класів. На зміну первіснообщин. приходить рабовласницький лад, оснований на рабовласницькій приватній формі В., де не лише засоби виробн., а й раби були об'єктами В. Ця форма В. породжує експлуатацію людини людиною, антагоністичні класи і класову боротьбу. Основу феод. способу виробн. (див. Феодалізм) становила феодальна приватна В. феодалів-поміщиків на землю. Кріпосні селяни, які перебували в особистій залежності від феодалів, користувалися невеликими ділянками землі, що було джерелом їх існування. Вони без будь-якої винагороди обробляли поміщицькі землі, виконували ін. роботи. Феодали безоплатно привласнювали результати праці підневільних кріпосних селян. На зміну феод. ладу прийшов капіталістичний спосіб виробн. (див. Капіталізм), який базується на приватній капіталістичній (буржуазній) формі В. на осн. засоби виробн., а безпосередні виробники - пролетарі позбавлені В. на ці засоби. Будучи формально (юридично) вільними, пролетарі перебувають в екон. залежності від буржуазії. Пролетар, найманий робітник в умовах капіталізму має лише одну можливість отримати засоби для існування - продавати свою робочу силу капіталісту. Таким чином змінюється тільки форма експлуатації, а сама експлуатація залишається і стає ще більш витонченою і жорстокою. З переходом до імперіалізму, з розвитком державно-монополістичного капіталізму розвинулась держ.-капіталістична форма В., яка за своєю суттю є колективною В. монополістичної буржуазії. Держ.-монополістична В. не змінює природи капіталістичного ладу, приватнокапіталістичної В. і породжуваної нею експлуатації праці капіталом. Більше того, держ.-монополістичний капіталізм широко використовується капіталом для дальшого посилення і поглиблення експлуатації робітничого класу, широких мас трудящих. Су-час. капіталістична дійсність переконливо підтверджує висновок марксизму про те, що бурж. д-ва, "якою б не була її форма, є по самій своїй суті капіталістична машина, держава капіталістів, ідеальний сукупний капіталіст. Чим більше продуктивних сил візьме вона в свою власність, тим повніше буде її перетворення в сукупного капіталіста і тим більше число громадян буде вона експлуатувати. Робітники залишаться найманими робітниками, пролетарями. Капіталістичні відносини не знищуються, а, навпаки, доводяться до крайності, до найвищої точки" (Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 20, с. 274). Істор. розвиток показав, що "є тільки один засіб покласти край експлуатації праці капіталом, а саме: знищити приватну власність на знаряддя праці, передати всі фабрики, заводи, рудники, а також усі великі маєтки і т. п. до рук усього суспільства і вести спільне соціалістичне виробництво, яке б спрямовувалося самими робітниками" (Ленін В. І. Повне зібр. тв., т. 2, с. 94). Перемога Великої Жовтн. соціалістичної революції переконливо підтвердила це положення. З перемогою пролетарської революції, в процесі соціалістичного будівництва ліквідується приватнокапіталістична В., утверджується панування сусп. В. на засоби виробн. (див. Соціалістична власність). Сусп. В. на засоби виробн. стає міцною основою екон. системи соціалістичного суспільства. Вона виражає відносини між трудящими по спільному привласненню матеріальних умов і результатів виробн. В соціалістич. суспільстві, що базується на засадах колективізму, на спільному розпорядженні, користуванні та володінні засобами виробн., знищується експлуатація людини людиною, утверджується екон. рівність всіх членів суспільства, вільна творча праця колективних виробників, їх товариська співдружність, взаємодопомога, найбільш справедливий на даному істор. етапі принцип розподілу по праці (див. Розподілу по праці закон), справжнє народовладдя, всеосяжна соціалістична демократія. В сучасних умовах, на етапі розвинутого соціалізму (див. Розвинуте соціалістичне суспільство), в процесі комуністичного будівництва, соціалістична сусп. В. дістає свій дальший розвиток, що законодавчо закріплено в новій Конституції СРСР. Див. Державна (загальнонародна) власність, Колгоспно-кооперативна власність, Право власності, а також Особиста власність.

Досвід СРСР, інших соціалістичних країн переконливо підтверджує, що лише сусп. В. зумовлює планомірну організацію всього виробн. для забезпечення добробуту і всебічного розвитку всіх членів суспільства, відкриває безмежний простір для швидкого, динамічного розвитку продуктивних сил.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори: т. 21. Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави: т. 23, 25, ч. 1 - 2. Маркс К. Капітал, т. 1, 3: Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 3. Розвиток капіталізму в Росії; т. 27. Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму; т. 33. Держава і революція; т. 36. Чергові завдання Радянської влади; т, 39. Про державу; т. 45.Про кооперацію; Матеріали XXV з'їзду КПРС. К., 1977; Брежнєв Л. І. Про основні питання економічної політики КПРС на сучасному етапі, т. 1 - 2. К., 1975.

В. І. Загородній.

 

Схожі за змістом слова та фрази