Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow П-пен arrow ПЕНОЛОПЯ
   

ПЕНОЛОПЯ

(від лат. poena — покарання, кара і грец. — слово, вчення) — наука (вчення) про покарання. Виникла як розділ крим.-прав. науки, що на емпірич. основі розглядає покарання як соціально-прав. явище, його сутність, зміст, ознаки, властивості, мету й ефективність окр. видів покарання в запобіганні злочинності. Предметом П. є сусп. відносини, що виникають у зв'язку із застосуванням і виконанням покарання. Завдання П. — розробка оптим. видів та міри покарань з огляду на їх ефективність у б-бі зі злочинністю. Основи П. у вітчизн. науці закладено в 19 —на поч. 20 ст. у працях учених-пенологів: ?. М. Гернета, О. Ф. Кістяківського, С. В. Познишева, М. С. Таганцева, М. Д. Сергієвського, І. Я. Фойницького. Визначальними в П. на той час були питання права на покарання (jus puniendi), про умови застосування покарання, ефективність його видів.

Під правом на покарання розумілося право визначати заборону на вчинення певних діянь під загрозою застосування до порушників крим.-прав, заходів. Вважалося, що таким правом володіють суб'єкти виконання покарання. Останні змінювалися упродовж історії, залежно від організації сусп-ва, починаючи з родоплемінної форми і закінчуючи д-вою. Зі зміною суб'єктів виконання покарань змінювалися і підстави права на покарання: помста особиста (vindicta privata) — помстою суспільною (vin-dicta publica), яка, у свою чергу, переросла в помсту від імені д-ви. Результатом цього процесу стало переростання покарання з простої помсти на засіб держ. примусу. Приватні інтереси потерпілого поступилися інтересам публічним, державним, і право на покарання було закріплене за д-вою. З часом ті чи ін. питання П. як науки дістали відображення в ін. дисциплінах: у крим. праві — поняття покарання, його мета, система видів; у філософії права — морально-етич. зміст покарання як соціально-прав. явища; в кримінології — ефективність покарання як засобу б-би зі злочинністю; у пенітенціарії — особливості виконання покарань, пов'язаних з ізоляцією від сусп-ва, — насамперед у вигляді позбавлення волі; в пенітенціарному праві (крим.-виконавчому) — питання нормат. забезпечення процесу виконання покарання.

Літ.: Фойницкий И. Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением. СПб.. 1889; Таганцев Н. С. Рус. уголов. право. Лекции. Часть общая, т. 2. М., 1994; Радов Г. О. Пенітенціарна ідея: думки на тему. К., 1997.

А. А. Музика В. М. Пуйко.