у православі — відносна самостійність (самозаконність) церкви у справах внутр. управління. Межі А. ц. встановлюються угодою з тією автокеф. церквою, до складу, якої церква, що дістала автономію, раніше входила на правах екзархату або єпархії. Глави авт. церков обираються помісними соборами і затверджуються патріархами автокеф. церков. Тепер існують 5 автономних правосл. церков: Синайська (під юрисдикцією Єрусалимського патріарха), Фінляндська, Критська та Естонська (під юрисдикцією Константинопольського патріарха), Японська (під юрисдикцією Московського патріарха). Автономні церкви можуть функціонувати як на тер. опікуючої їх автокеф. Церкви, так і поза нєю. М. В. Філоненко.
|
