Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow холо-хрін arrow ХРИСТИЯНСТВО
   

ХРИСТИЯНСТВО

— одна з трьох (поряд з буддизмом та ісламом) т. з. світових релігій. Поширене в основному в країнах Європи й Америки, проте християн. церкви існують на всіх континентах. Осн. течії: католицизм, православ'я і протестантизм. Віросповідні джерела догматики і культу — "святе письмо" (Біблія) і "священний переказ". Сутність християн. богослов'я зводиться до чотирьох ідей: бог послав на землю свого сина в образі боголюдини Ісуса Христа (звідси й назва релігії; див. Христос), щоб він своїми стражданнями і мученицькою смертю спокутував гріхи людства; Христос помер, але воскрес, вознісся на небо і вдруге повернеться на землю; відбудеться суд над живими й мертвими, під час якого Христос покарає грішників і винагородить праведників; після "страшного суду" для праведників настане "царство небесне" — вічне життя і блаженство. X. виникло в сх. провінціях Рим. імперії у 2-й пол. 1 ст. н. е. в умовах розкладу рабовласницького ладу і посилення соціального, політ. і духовного гноблення експлуатованих мас як форма протесту і сподівань нар. мас на вихід з тяжкого становища за допомогою надприродного рятівника — месії. Месіанські ідеї й лягли в основу нової релігії. X. сформувалося на основі давніх сх. і греко-римських релігій, насамперед іудаїзму й мітраїзму, а також вульгаризованої античної філософії (зокрема неоплатонізму і стоїцизму). Раннє X. виступало як релігія пригноблених, у ньому виявлялися бунтарські тенденції.

В процесі дальшого розкладу рабовласницького ладу змінився соціальний склад християн. громад, що привело до змін в ідеології X., де почали переважати ідеї виправдання поділу суспільства на багатих і бідних, непротивлення злу. На поч. 4 ст. гоніння з боку влади змінилося активною підтримкою X. як універсальної релігії, що мала вплив на маси і догмати якої служили ідеологія, та політ. знаряддями поневолення їх.

У 324 міланським едиктом християнам дозволено вільну діяльність, а 325 Нікейський собор прийняв "символ віри" X. і проголосив його держ. релігією Рим. імперії. В теологічному відношенні X. ніколи не було єдиною течією. Вже в першому християнському творі Апокаліпсисі йшлося про ворогуючі в ньому групи. У 2 ст. офіц. церква вела боротьбу проти монтанізму, гностицизму та іудео-християнства. В 3—4 ст. з'явився ряд нових сект (непотіанів, неватіанів, донатистів та ін.). Суперечки навколо питання про природу Христа в 4—7 ст. породили аріанство, несторіанство, монофіситство, монофелітство. Відокремлення провінцій Рим. д-ви привело до утворення перших автокефальних церков. Тривала боротьба між римською і візантійською церквами за зверхність у X. закінчилася 1054 розділенням церков і утворенням римсько-католицької і православної церков.

В 16 ст. на основі широкого антифеод. і антикатолицького руху в Зх. Європі виник протестантизм, з його численними церквами і сектами.

У Київську Русь X. було занесено з Візантії в кін. 10 ст. (див. Хрещення Русі) і набрало специфічного вигляду руського православ'я. Католицизм з'явився в пд.-зх. областях Росії внаслідок Флорентійської унії 1439, в зх. областях — Брестської унії 1596. Протестантські течії почали проникати в Росію з 2-ї пол. 19 ст. В СРСР існують: Руська православна церква, вірменська апостольська церква, грузинська православна церква, католицька церква, старообрядницька церква (див. Старообрядництво), лютеранська церква (див. Лютеранство), реформатська церква, церква євангельських християн-баптистів, секти адвентистів, п'ятидесятників, єговістів, менонітів, та ін. (див. Сектантство релігійне).

За час свого існування X. не раз вносило зміни в соціально-політ., моральні доктрини, догматику і культ, пристосовуючись до існуючих обставин (див. Модернізм у релігії). Нині воно переживає глибоку кризу, зумовлену впливом сучас. соціального і науково-тех. прогресу. Спроби подолати кризу ведуться в напрямах модернізації (переважно) і консерватизації віровчення і культу. Але і традиційний, і модерністський варіанти X. за своєю сутністю однаково антинаукові і відіграють негативну соціальну роль. Потреби дальшого соціального і духовного розвитку вимагають формування у всіх верств населення наук. світогляду і основаної на ньому життєвої позиції. В цьому велику роль відіграють науково-атеїстична пропаганда та атеїстичне виховання.

Див. також розділи Релігія і церква у ст. Союз Радянських Соціалістичних Республік та у томі Українська Радянська Соціалістична Республіка (т. 11, кн. 2).

О. С. Онищенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази