Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow аку-асо arrow АЛБАНІЯ
   

АЛБАНІЯ

Республіка Албанія — держава на Пд. Зх. Балканського п-ва. Тер. — 28,748 тис. км2. Нас. — 3,25 млн. чол. (1996, оц.): албанці (бл. 97 %), греки, турки, болгари та ін. Столиця — м. Тирана (виділена як окрема адм. одиниця). Адм.-тер. поділ — 35 ретів (районів) і ло-калітети (місцевості). Держ. мова — албанська. Грошова одиниця — лек. Нац. свято — День прапора (28 листопада).

Державний герб Албанії - leksika.com.ua

Передісторію сучасної албанської державності започаткувало завершення 2-ї балкан-

ської війни 1913, коли Лондонським мирним договором та Лонд. конференцією послів Австро-Угорщини, Великобританії, Німеччини, Італії, Росії та Франції 29.VIІ 1913 було визнано незалежність А. від Туреччини. Однак у роки 1-ї світ, війни А., чия територія стала театром воєнних дій, фактично припинила існування як д-ва.

По війні незалежність А. була підтверджена на міжнар. рівні (1920). Проте, незважаючи на прийняття 1925 респ.конституції, країна перебувала у напівколон. залежності — насамперед від Італії. 1928 було введено нову конституцію, за якою в А. запроваджувався монарх, лад. У роки 2-ї світ, війни була окупована Італією. 1944 в країні відбувся Антифашистський нац.-визв. конгрес, за рішенням якого сформувалися органи т. з. народно-демократичної держави. 1946 монархію було скасовано й А. проголошено нар. республікою. Того ж року, після всенар. обговорення, установчі збори прийняли нову конституцію. 1950 до неї внесено істотні доповнення, за якими Народна Республіка Албанія проголошувалася «державою робітників і трудящих селян». Водночас правляча партія (партія праці) визначалася як «організований, передовий загін робітничого класу і всіх трудящих мас у їхній боротьбі за побудову основ соціалізму». Останню соц. конституцію прийнято 1976. Відповідно до неї було змінено офіц. назву д-ви — вона проголошувалася Народною Соціалістичною Республікою Албанією (НСРА). У кін. 1990, коли крах комуніст, режимів у Європі став незворотним фактом, правляча партія проголосила курс на ринкову економіку. 29.IV 1991 Народні збори — найвищий орган держ. влади, що почав виконувати певні парлам. функції — ухвалили закон про осн. положення конституції. Цей закон мав виконувати роль тимчас. конституції і діяти впродовж року. Саме за такий строк правлячі кола сподівалися прийняти нову конституцію. Однак протягом наст, років ситуація у країні загострилася. Численні внутр. чинники призвели до кризи в стосунках між главою д-ви і парламентом. Проект нової конституції, винесений главою д-ви на референдум (6.XI 1994), країна не підтримала. Замість конституції діє уже згаданий закон 1991 із внесеними до нього змінами і доповненнями. За цим законом А. — парлам. республіка. Органом законод. влади є однопалат. парламент — Народні збори. Складається з 140 депутатів, обраних шляхом заг. і прямих виборів за змішаною системою. При цьому 100 депутатів обираються за принципами мажо-ритар. виб. системи. Віковий ценз для активного та пасивного виб. права — 18 і 21 рік відповідно. Право законод. ініціативи у парламенті мають депутати, президент і уряд. Президент наділений правом вето на ухвалені Нар. зборами закони. За певних умов, визначених у законі, президент може розпустити Нар. збори: а) на пропозицію прем'єр-міністра; б) у разі висловлення парламентом недовіри урядові. В другому випадку він може запропонувати нову кандидатуру на посаду прем'єр-міністра або прийняти рішення про розпуск Нар. зборів. Президент зобов'язаний розпустити парламент, якщо його кандидатура на пост глави уряду відхилена Нар. зборами двічі.

Главою д-ви є президент, який обирається Нар. зборами на 5 років. Одна і та сама особа може переобиратися лише один раз. Віковий ценз для кандидатів у президенти - 35 років. Окрім того, вони мають постійно мешкати в країні протягом останніх 10 років до дня виборів. Президент може бути достроково усунений з поста за рішенням Нар. зборів у разі порушення ним конституції. Це питання ініціюється для розгляду у парламенті депутатами, котрі становлять чверть його складу, а рішення про усунення президента приймається на підставі кваліфікованої більшості голосів. Повноваження президента в А. дещо ширші, ніж ті, що характеризують статус глав держав відповід. форми правління. Зокрема, за поданням прем'єр-міністра він може розпускати місц. органи влади. Більшість своїх повноважень президент реалізує на основі контрасигнування відповідних актів главою уряду. Однак за певних умов він може розпустити Нар. збори на власний розсуд і без погодження з прем'єр-міністром.

Найвищим органом викон. влади є уряд-Рада міністрів. Кандидатуру глави уряду-прем'єр-міністра подає на розгляд парламенту президент. Він же призначає та звільняє за пропозицією прем'єр-міністра ін. членів уряду. Законом встановлено принцип несумісності депут. мандата і членства в уряді. Найвищим судом заг. юрисдикції є Касаційний суд. До системи заг. судів входять також Апеляційний суд і суди 1-ї інстанції. Орган конст. контролю — Конституційний суд у складі 9 суддів. 5 з них обираються Нар. зборами, четверо призначаються президентом. Строк повноважень Конст. суду — 9 років. За формою держ. устрою А. — унітарна д-ва. На рівні ретів і локалітетів функціонують обрані населенням на 3 роки представницькі органи місц. влади — ради. А.-член ООН з 1955.

Дип. відносини України з А. встановлено 4.1

1992. В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази