Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow спар-страх arrow СТАН СП'ЯНІННЯ
   

СТАН СП'ЯНІННЯ

- псих, стан особи, спричинений вживанням алкогольних напоїв, наркот. засобів або ін. одурманюючих речовин (див. у ст. Наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори). За заг. правилом, С. с. не виключає осудності, хоча характеризується ослабленням інтелект, і вольової сфер псих, діяльності людини, отже, може бути такою ознакою діяння та особи винного, яка значно підвищує ступінь сусп. небезпеки вчиненого і відповідальність цієї особи.

Залежно від речовини, що спричинила сп'яніння, виокремлюють такі його види: алкогольне, наркотичне і токсичне. Найпоширенішим є алкогольне сп'яніння. Розрізняють просте (фізіологічне) і патологічне сп'яніння. Патол. сп'яніння є формою тимчас. розладу псих, діяльності. Це якісно відмінний від простого сп'яніння псих, стан людини, який є короткочасним і характеризується глибоким порушенням свідомості, що настає миттєво і завершується раптово. Здебільшого після такого стану особа не пам'ятає, що з нею відбувалося. Патол. сп'яніння найчастіше трапляється після вживання невеликої кількості алк. напоїв. Йому передує дія факторів, що ослаблюють організм: виснажлива праця, наявність інфекції, інтоксикація, черепно-мозкова травма, ін. ураження центр, нерв, системи. Цей стан характеризується відсутністю об'єктив, ознак сп'яніння (хода і мова не змінені). Зовн. поведінка розцінюється як один з найважливіших критеріїв у діагностиці патол. сп'яніння. Інколи на грунті марення і галюциноген, переживань такі особи вчиняють суспільно небезпечні діяння. У цих випадках констатується поєднання медичного і юридичного критеріїв неосудності, такі хворі не підлягають крим. відповідальності. До них можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. За вчинення суспільно небезпеч. діяння у стані фізіол. сп'яніння, на відміну від патологічного, особа підлягає крим. відповідальності, оскільки вона зберігає можливість усвідомлювати свої дії і керувати ними. Наркот. сп'яніння — це псих, стан людини, спричинений уживанням наркот. засобів. їх пост, вживання розвиває фізіол. залежність організму від наркотику, в основі якої лежить абстинентний синдром (абстиненція) — комплекс розладів, що виникають у наркоманів після раптового і повного припинення вживання наркот. засобів і часто є внутр. детермінантами вчинення злочинів, насамперед насильницьких. Залежно від виду наркоманії абстиненція проявляється по-різному, але завжди пов'язана з відхиленнями у псих, діяльності людини. Іноді вона може бути причиною неосудності особи за конкр. діяння. Токсичне сп'яніння — це псих, стан людини, спричинений уживанням психотроп. та ін. одурманюючих речовин (окрім алк. напоїв і наркот. засобів).

Зловживання алк. напоями, наркот. засобами, психотроп. та ін. одурманюючими речовинами призводить до заг. деградації особи і нар-кол. захворювань (хрон. алкоголізм, наркоманія, токсикоманія).

У кримінол. значенні сп'яніння є умовою вчинення багатьох злочинів. Тому КК України визнає С. с. обставиною, яка обтяжує покарання (п. 13 ч. 1 ст. 67). У разі вчинення злочину особою, хворою на алкоголізм, наркоманію чи токсикоманію, до неї може застосовуватися судом, незалежно від призначеного покарання, примусове лікування (ст. 96). Встановлення виду сп'яніння має крим.-прав, і процес, значення: якщо особа вчинила злочин у стані наркот. чи токсич. сп'яніння, це може свідчити про її причетність до незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Див. також НЕТВЕРЕЗИЙ СТАН.

А. А. Музика.

 

Схожі за змістом слова та фрази