Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ф arrow ФРАНКО БААМОНДЕ
   

ФРАНКО БААМОНДЕ

(Franco Bahamonde) Франсіско Пауліно Ерменегільдо Теодуло (4.ХІІ 1892, м. Ель-Ферроль, пров. Галісія — 20.XI 1975, Мадрид) — ісп. держ. і політ, діяч, генералісимус. Закін. 1910 Піхотну академію в м. Толедо. Служив в армії: був командувачем Ісп. іноз. легіону в Марокко, нач. Вищої військ, академії Генштабу в м. Сарагосі, командиром дивізії, нач. Генштабу (1935), командував гарнізоном на Канарських о-вах. Під час громадян, війни в країні (1936—39) очолив військову диктатуру, йому було присвоєно титул каудильйо. Початок правління Ф. Б. позначився репресіями, наступом на громадян, права та свободи. За Ф. Б. Іспанія була союзницею нацист. Німеччини у Другій світовій війні 1939-45, згодом проголосила нейтралітет. Конст. засади д-ви було закріплено в 7 «Основних законах» (1938—67). Основою д-ви стали запровадження т. з. органічної демократії та парламентської монархії, корпоративізм, катол. націоналізм, лібералізм. Ф. Б. «законодавчо» закріпив за собою повноваження глави д-ви та уряду, головнокомандувача, глави офіц. партії (фаланги), право довічного правління, конкретизоване механізмом еволюційного переходу влади до монарха. Парламент (Генеральні кортеси) існував фактично як дорадчий орган. Формування органів держ. влади всіх рівнів, військового командування здійснювалося особисто Ф. Б. або за його згодою. Гарантом правопорядку проголошувалась армія. Фаланга була реорганізована в Нац. рух, поступово виникли різні легальні партії. Іспанія стала відкритою для в'їзду та виїзду за кордон, було знято політ, і крим. відповідальність за участь у громадян, війні, законодавчо закріплені деякі громадянські права та гарантії, обмежено держ. втручання у приватне життя. У сфері трудових відносин було запроваджено систему колект. договорів, легалізовано страйки як колект. труд, конфлікти тощо. Ф. Б. проводив жорстку політику «національної єдності», було заборонено викладати каталон. мову, співати народні пісні басків та ін. У сфері економіки здійснено часткову націоналізацію, структурно-галуз. перебудову, індустріалізацію, стимулювалося приватне підприємництво, концентрація в-ва, впроваджувалася пільгова подат. політика, обмежувались іноз. інвестиції, введено регулювання цін, валют, курсу, експорту, імпорту. Під час «холодної війни» Ф. Б. підтримував антиком, політику, підписав договір зі США про розміщення на території Іспанії амер. військ, баз (1953). Поступово Іспанія подолала міжнар. ізоляцію, стала членом ООН (1955), ін. міжнар. організацій, вивела війська з Пн. Марокко (1956). У 1969 Ф. Б. офіційно призначив принца Хуана Карлоса своїм наступником після смерті. 1973 Ф. Б. залишив посаду прем'єр-міністра, зберігши за собою всі ін. повноваження.

Літ.: Красиков А. Испания и мировая политика. Полвека дип. истории. М., 1989; Пожарская С. П. Генералиссимус Франко и его время. «Новая и новейшая история», 1990, № 6; Проблемы исп. истории. М., 1992; Іваницька О. П. Франкіст. Іспанія. 1939—1957 рр. Історіографія. Вінниця, 1996.

П. В. Макаренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази