Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІЯ США
   

КОНСТИТУЦІЯ США

- осн. закон Сполучених Штатів Америки, який визначає засади сусп. та екон. ладу країни, форми прядіння і держ. устрою, порядок організації і компетенцію федер. і місцевих органів влади, організацію та осн. принципи виб. системи і правосуддя, правове становище особистості. К. СІЛА має найвищу юрид. силу щодо ін. нормат. актів, що становлять правову систему країни. Історично першою К. США стали запропоновані 1776 на 2-му Конт. конгресі (м. Філадельфія) Статті Конфедерації, які до 1781 були ратифіковані всіма 13 штатами. Проте Конфедерація штатів, проголошена Статтями, досить критично сприймалася на місцях як недосконале держ. утворення. Зокрема, центр, уряд мав широкі повноваження у військ, та закорд. справах, але у сфері регулювання внутр. відносин (за винятком карбування грошей та регулювання грош. обігу) владні повноваження були делеговані штатам. Не існувало Федерального суду, Конгрес не мав права ініціювати збирання податків для покриття федер. витрат. Уряд США при розв'язанні внутріполіт. проблем був залежним від місц. органів влади. 17.IX 1787 делегати від штатів, маючи повноваження лише внести поправки до Статей Конфедерації, представили народу США цілком нову конституцію. Вона була підписана першим президентом США і делегатом від штату Вірджинія Дж. Вашингтоном та 39 представниками 12 штатів. 4.III 1789 конституція набула чинності після її ратифікації законод. зборами 9 штатів (норма, обумовлена ст. VII конституції).

К. США складається з 7 статей і 27 поправок, які визначають сутнісні особливості формування і функціонування федер. та місц. владних структур, межі їх повноважень, порядок взаємодії, окреслюють права, свободи та обов'язки ір-н. Ст. І закріплює законод. владу центр, підпорядкування за Конгресом США, який має двопалатну структуру (сенат і палата представників). До сенату входить по 2 сенатори від кожного штату, обрані законод. органами даного штату строком на 6 рокіїз. Головою сенату є віце-президент США. Кількісний склад палати представників визначається кількістю населення окр. штатів. Встановлено порядок обрання сенаторів і представників, повноваження Конгресу, обмеження діяльності Конгресу і штатів. Федеральну викон. владу здійснює президент США (ст. II), який обирається на 4 роки і (згідно з поправкою XXII від 1951) не більше, ніж на два строки. Президентом може бути тільки гр-нин Сполучених Штатів. На цю посаду «не може бути обраний той, хто не досяг віку 35 років та не проживав протягом 14 років у Сполучених Штатах». Президент і віце-президент обираються не прямим голосуванням, а виборцями з усіх штатів, яких обирають ті, хто має право голосу. Вказана стаття визначає повноваження президента, а також передбачає можливість усунення з посади президента, віце-президента, цив. урядовців, якшо при обговоренні шляхом імпічменту вони будуть визнані винними у держ. зраді, хабарництві чи ін. тяжких злочинах і провинах. Стаття III надає федер. судову владу Верховному суду США, підпорядковуючи йому всі нижчі суд. органи; від 1789 — федер. суди першої інстанції (окружні суди) у кожному штаті, а від 1891 — проміжні апеляційні суди. Визначаються межі поширення суд. влади, зміст поняття держ. зради.

Конституція встановлює правові аспекти взаємодії Конгресу зі штатами, а також штатів між собою (ст. Г\0, що має на меті гармонізацію їх взаємовідносин, удосконалення правосуддя, посилення юрид. відповідальності гр-н, а також передбачає можливість прийняття до США нових штатів. Докладно визначено процедуру внесення поправок до конституції (ст. V). Стаття VI встановлює верховенство К. США, а також прийнятих на її основі законів Сполуч. Штатів стосовно ін. джерел права країни, що зумовлює обов'язковість їх дотримання всіма представниками законод., викон. і судової влади д-ви та окр. штатів.

Конгрес США 25.IX 1789 одним з перших своїх актів запропонував для ратифікації в штатах 12 поправок до конституції, 10 з яких були ратифіковані 11 штатами протягом 2 років і склали Білль про права 1789 (набув чинності 15.ХІІ 1791). Прийняття цього док-та зумовлене необхідністю створення дод. гарантій проти зловживання владою федер. урядом. Істотні обмеження прав штатів були введені поправками періоду громадянської війни, прийнятими з метою боротьби з расовою дискримінацією. Так, поправка XIII (1865) скасувала рабство, XIV (1868) — проголосила всіх осіб, народжених чи натуралізованих у США, гр-нами Сполучених Штатів і того штату, в якому вони проживають, XV (1870) — заборонила д-ві, як і окр. штатам, відмовляти будь-кому з гр-н у праві голосу на расовому фунті. Пізніші поправки (XIX від 1920 та XXVI від 1971) поширили право голосу відповідно на жінок і 18-річних гр-н. Поправка XI (1795) обмежила повноваження федер. уряду в позовах проти окр. штатів, XII (1804) — переглянула процедуру презид. виборів, XVI (1913) — усунула перешкоди у сфері федер. оподаткування прибутків, XVII (1913) — гарантувала всенародні вибори сенаторів, XVIII (1919) — встановила загальнонац. заборону алк. напоїв, а XXI (1933) - її скасувала, XX (1933) - зменшила проміжок часу між виборами та вступом на посаду урядовців законод. і викон. гілок влади, XXIII (1961) — надала гр-нам округу Колумбія право обирати виборців президента, XXIV (1964) — скасувала вимоги щодо виб. оподаткування на федер. виборах, XXV (1967) — обумовила перебрання презид. посади віце-президентом у разі неспроможності президента виконувати свої обов'язки, XXVII (1992) — заборонила прийняття будь-яких законів стосовно зарплати сенаторів і конгресменів до чергових виборів Конгресу. К. США складалася під впливом ідей природ, прав людини та обмеженого урядування. На її зміст значною мірою вплинули ідеї англ. філософа Дж. Локка (1632—1704), англ. юристів Р. Коука (1552—1634) та В. Блексто-уна (1723-80).

Літ.: Каррі Д. П. Конституція Сполуч. Штатів Америки. К., 1993; Сіган Б. Г. Створення конституції для народу чи республіки, які здобули свободу. К., 1993; Шаповал В. М. Конст. право зарубіж. країн. К., 1997.

В. Ф. Смолянюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази