Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow страш-сюр arrow СТРЕС
   

СТРЕС

(англ. stress — тиск, напруга, від лат. strictus — стиснутий, натягнутий) — психол. реакція організму людини на несприятливі впливи (стресори). До таких впливів належать загроза, небезпека, образа, інформ. перевантаження, необхідність операт. прийняття рішення в умовах дефіциту інформації чи ризику тощо. Оцінка чинника як стресора залежить від складного комплексу індивід, характеристик особи і факторів середовища.

Обов'язковим компонентом будь-якого С. є емоції як прояв оцінювання людиною стресоген. чинників та як прояв її реакцій, стану, переживань, що ними викликаються («емоційний стрес»). Емоції можуть сприяти конструктив, подоланню дій стресоген. факторів або викликати негат. вплив на діяльність людини (дистрес).

Негат. наслідки С. полягають у змінах перебігу когнітивних процесів (пам'ять, увага, мислення), емоц. зрушеннях, у трансформації мотивац. структури діяльності, у порушеннях моторно-рухової та мовної активності, а також призводять до повної дезорганізації діяльності людини. Напр., людина перестає справлятися із завданнями своєї профес. діяльності, не встигає у належному для ситуації темпі приймати правильні рішення, які передбачають високий ступінь її відповідальності за їх наслідки. У певних випадках ефект впливу С. може набувати юрид. значення.

Літ.: Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме. М., 1960; Эмоциональный стресс. Ленинград., 1970; Селье Г. Стресе без дистресса. М., 1979; Китаев-Смык Л. А. Психология стресса. М., 1983.

Н. В. Алікіна.

 

Схожі за змістом слова та фрази