Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow бакт-бан arrow БАНГЛАДЕШ
   

БАНГЛАДЕШ

Народна Республіка Бангладеш - держава на Пд. Азії. Омивається Бенгальською зат. Індійського ок. В адм. відношенні поділяється на 19 округів (дистриктів).

Державний лад. Б.- республіка. Входить до Співдружності, очолюваної Великобританією. Внаслідок військ. перевороту 1975 влада перейшла до тимчасової адміністрації воєнного стану, очолюваної президентом. При ньому на правах уряду (кабінету міністрів) діє консультативна рада у складі військ. і цивільних осіб. Природа. Б. лежить у сх. частині Індо-Гангської рівнини, в дельті Гангу і Брахмапутри. Низовина в прибережних районах розчленована численними рукавами й протоками, вис. її від 1-3 до 20-40 м над р. м. На Пн. Сх. й Сх.- невисокі гори (до 1230 м). Поклади кам. вугілля, природного газу, заліз. руди, каоліну, торфу, буд. матеріалів. Клімат субекваторіальний, мусонний. Пересічна т-ра січня від +15° до +25°, квітня (найтепліший місяць) - від +25° до +34°. Опадів 1500-3000 мм на рік, максимум з травня по жовтень. Річкова сітка дуже густа, ріки повноводні. Часто бувають повені, які завдають значних руйнувань. Грунти здебільшого алювіальні, подекуди - червоноземи й жовтоземи, на Пд.- заболочені. Переважають окультурені ландшафти.

Природна рослинність представлена вічнозеленими субекваторіальними лісами, мангровими заростями вздовж річок і саваною на височинах

Населення. Бл. 98% населення (1975, оцінка) становлять бенгальці. Живуть також біхарці, сантали, мунда, ораони, чакма, марма, кхаси та ін. Держ. мова - бенгальська. Пересічна густота населення - бл. 533 чол. на 1 км2 (1975). 7% населення живе в містах (1974). Найбільші міста: Дакка, Кхулна, Чіттагонг. Історія. Перші держ. утворення на тер. Б. (кол. Сх. Бенгалія) виникли в 7-6 ст. до н. е. Одним з них була д-ва Ванга (пізніше - Бангла; звідси назва сучас. д-ви). В 4 ст. до н. е.- 5 ст. н. е. тер. Б. входила до складу різних давньо-інд. імперій. У 6 ст. вона разом із Зх. Бенгалією відокремилася в єдину феод. бенгальську д-ву. На поч. 13 ст. її завоювали мусульманські султани з Делійського султанату. Це спричинилося до поширення на тер. Б. ісламу (до цього тут був індуїзм). В 16 ст. її завоював правитель Могольської імперії Акбар. На поч. 18 ст. тер. Б. стала незалежною, з 1757 - під владою англ. Ост-Індської компанії, згодом-у складі англ. колонії Індії. У 60-х pp. 19 ст. в Бенгалії почався нац.-визвольний рух. У 1947, коли Великобританія була змушена надати незалежність Індії, Сх. Бенгалію, населену гол. чин. мусульманами, включено до Пакистану як його провінцію. її нерівноправне екон. і політ. становище зумовило зростання бенгальського нац.-визвольного руху. 26.III 1971 бенгальські патріоти проголосили створення в Сх. Пакистані незалежної д-ви Б. Внаслідок репресій пакист. уряду в Індії опинилися мільйони біженців-бенгальців. Це загострило індо-пакист. відносини. Рад. Союз не раз закликав пакист. військ. адміністрацію до нормалізації становища у провінції згідно з волею бенгальців. Відмова пакист. правлячих кіл від політ. врегулювання призвела в грудні 1971 до воєнного конфлікту між Індією та Пакистаном. 16.XII в Дакку вступили інд. війська й загони бенгальських патріотів. У 1972 Б. як суверенну д-ву визнав СРСР. В січні 1972 між Союзом PCP і Б. підписано угоду про екон. і тех. спів робітництво. З 1974 Б.- член ООН. Уряд незалежної Б. почав відбудову зруйнованого війною нар. г-ва і здійснення прогресивних соціально-екон. перетворень. Значну допомогу Б. дістала від Індії, а також від СРСР та ін. соціалістичних д-в. 15.VIII 1975 група армійських офіцерів здійснила держ. переворот. Президента М. Рахмана було вбито. З.ХІ і 7.XI 1975 вчинено нові держ. перевороти. 29.XI 1976 відновлено діяльність політ. партій. У жовтні 1977 компартію і ряд ін. прогрес. партій заборонено. Політичні партії. Народна ліга, засн. 1949. Виражає інтереси нац. буржуазії та інтелігенції, заможного і серед. селянства. Національна народна партія, засн. 1957. Виступає за союз усіх демократичних сил і здійснення в країні прогресивних перетворень. Комуністична партія Бангладеш, засн. 1948. В країні діє ряд правих партій, що базуються на реліг. основі (Мусульманська ліга, Демократична ліга, Джамаате іслам та ін.) та кілька лівацьких угруповань. Господарство. Б.- агр. країна; в економіці її переважають дрібнотоварний і дрібно-капіталістичний уклади. Внаслідок тривалого панування англ. колонізаторів і нерівноправного становища в рамках Пакистану г-во Б. сформувалось однобічно розвинутим, вузькоспеціалізованим на виробн. джуту. Уряд незалежної республіки на поч. 70-х рр. провів ряд соціально-екон. заходів, спрямованих на створення й зміцнення нац. економіки (націоналізовано 85% великих пром. підприємств, транспорт, приватні банки, проводиться агр. реформа тощо). Проте Б. залишається однією з найвідсталіших в екон. відношенні країн. В с. г. зайнято понад 70% самодіяльного населення, на нього припадає 58,7% валового нац. продукту (1975). Обробляють 9,1 млн. га землі, заг. посівна площа перевищує 13 млн. га (з 50% площі оброблюваних земель збирають по 2-3 врожаї на рік). С. г. не забезпечує потреб населення в продовольстві. Проведення с.-г. робіт утруднюють постійні стихійні лиха, особливо повені. Бл. 95% вартості с.-г. продукції дає рослинництво. Гол. культури - рис і джут (бл. 80% посівної площі). Вирощують також цукр. тростину, бобові, олійні (рапс, кунжут, кокосові горіхи, арахіс тощо), чай, тютюн. Тваринництво розвинуте мало. Розводять велику рогату худобу (гол. чин. тяглову), кіз, овець, птицю. Вилов риби - бл. 1 млн. т на рік. Пром-сть забезпечує лише незначну частину внутр. потреб країни. Частка її у валовому нац. продукті становить 7,4% (1974/75). Спеціалізується в основному на переробці с.-г. сировини. Гол. галузі-текст. (особливо джутова й бавовняна), харчосмакова (цукр., тютюнова,рисоочисна, чайна). За виробами з джуту (457 тис. га, 1975) Б. посідає 2-е місце в світі, після Індії. Підприємства паперової, хім., нафтопереробної, металург., цем., маш.-буд. та ін. галузей пром-сті. Електроенергетика не задовольняє потреб країни. Гол. пром. центри - Дакка, Нараянгандж, Чіттагонг, Кхулна. Осн. перевезення здійснюються водними шляхами. 3-ць - 2,9 тис. км, шосейних шляхів - 3,7 тис. км. Гол. морські порти - Чіттагонг (відбудований за допомогою СРСР) і Чална.

Міжнар. аеропорт - Дакка. Бл. 80% вартості експорту Б. припадає на джут і джутові вироби, вивозять також шкірсировину, чай, рибу. Довозять прод. товари, машини й устаткування, метали, хім. вироби. У зовн. торгівлі Б. осн. роль відіграють США, Великобританія, Японія, Індія. Розвиваються екон. і торг, зв'язки з СРСР та ін. країнами РЕВ. Грошова одиниця - така. 26,7 таки = 1 фунту стерлінгів (червень 1976). Економічну карту див. с. 347.

Б. П. Яценко.

Медичне обслуговування. В 1973 в Б. налічувалося 12,3 тис. лікарняних ліжок (1,6 ліжка на 10 тис. ж.), мед. допомогу подавали 7,7 тис. лікарів (1 лікар на 9,3 тис. ж.). Лікарів готують 9 мед. коледжів.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. Понад 80% населення Б- неписьменне. Поряд зі світськими є релігійні школи. В 1973/74 навч. р. у поч. школах було 7,7 млн. учнів, у серед. навч. закладах (школах, профес.-тех. і пед. уч-щах) - понад 2,2 млн. У країні - 6 ун-тів (найбільші в Дацці та Раджшахі), ряд коледжів і ін-тів, серед яких політех., текст., с.-г. академія, де навчаються 192,4 тис. студентів (1974). Серед. і вища освіта платна. Бенгальська академія, н.-д. установи в галузі атомної енергії, с. г. та лісівництва, економіки, медицини, права та міжнар. відносин. У Дацці дві б-ки - центр. публічна та ун-ту, два музеї (бенгальського мистецтва й художній, археол. колекції). Преса, радіомовлення, телебачення. В 1974 у Б. видавали 25 щоденних газет бенгальською та англ. мовами. Найважливіші-"Азад" ("Вільний", з 1936), "Бангладеш тайме" ("Бангладешські часи", з 1974), "Бангладеш обсервер" ("Бангладешський оглядач", з 1948). Осн. інформаційні агентства - Бангладеш Сангбадсарбараха Сангтха (національне), Істерн ньюс ейдженсі, Бангладеш пресе інтернейшенал, засн. після 1972. Держ. орг-ція Радіо Бангладеш (засн. 1971) контролює роботу 16 радіостанцій. Телевізійні передачі ведуться з 1964 (телецентр у Дацці). З 1971 їх контролює держ. телевізійна корпорація Бангладеш. Література Б. розвивається бенгальською мовою на основі традицій бенгальської літератури. Складовою частиною літератури Б. є творчість письменників-мусульман, в якій вони широко використовують лексику й образність араб. та перс. поезії, мотиви й сюжети, пов'язані з мусульм. традицією. Тенденція ця зародилася ще в 17 ст. Найяскравіші представники цього напряму в 19-20 ст.. Мір Мушарраф Хусейн, Койкобад,Ноз-рул Іслам, Абул Фазл, Абдул Кадір та ін. Найвідоміші в л-рі Б. 20 ст. поети: Гулам Мустафа, Роушан Яздані, Джасімуддін, поетеса і громад, діячка Бегум Су-фія Камал. Соціальне спрямування має поезія Шамсура Рахмана, Хасана Хафізура Рахмана та ін. Творчість письменників-прозаїків позначена впливом Р. Тагора. Осн. тема романів Шооката Османа і Саєда Валіулла - життя і праця трудящих. Широко відомі твори

Алауддіна аль-Азада, Шамсуддіна Абул Калама та ін.

Архітектура та мистецтво.

На території Б. від 7-12 століть збереглися руїни міст і буддійських монастирів, від 12-13 ст.- мечеті, медресе (духовні школи), мавзолеї. В період англ. колоніального панування поряд з традиційними типами будівель ("Зоряна мечеть" у Дацці, 18 ст.) з'явилися нові в стилі англ. неокласики (будинок банку в Дацці, 19 ст.). В містах - громад., житлові та пром. будівлі сучасних конструкцій. У Б. здавна поширене декоративно-ужиткове мистецтво (ткацтво, плетіння, різьблення на дереві та слоновій кістці). Розвивається прогресивний реалістичний напрям в образотворчому мистецтві (живописці й графіки 3. Абедін, А. Сафіуддін, К. Хасан, X. Рахман). Кіно Б. бере початок з 1959 (фільм "Настане день" Дж. Кардара) і має прогресивне спрямування. Провідні діячі: Хан Артаур Рахман, Субха Датт, Раян Гхош та ін.

Літ.: Тринич Ф. А. Бангладеш. М., 1974; Народная Республика Бангладеш. Справочник. М., 1974; Товстых И. А. Бенгальская литература. М., 1965.

БангладешБангладешБангладешБангладешБангладешБангладешБангладеш

 

Схожі за змістом слова та фрази