Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow пер-план arrow ПІДВІДОМЧІСТЬ
   

ПІДВІДОМЧІСТЬ

- певне коло питань, розгляд і вирішення яких віднесено зак-вом до компетенції тих чи ін. органів д-ви (установ, відомств) або громад, орг-цій. В юрид. практиці це поняття застосовується насамперед у діяльності суд. органів. Прав, значення П. полягає у тому, що вона дає змогу розмежовувати компетенції різних органів (напр., органів викон. влади, суду, прокуратури та ін.) і встановлювати характер та межі розв'язання відповід. справ (спорів). Визначення П. однорідних підрозділів певної системи сприяє операт. та самост. вирішенню кожною держ. структурою відповід. питань, виключає можливість дублювання функцій одних органів іншими, напр., при розгляді адм. справ, цив., труд., госп. спорів тощо. П. розв'язання відповідних питань та вирішення певних категорій справ визначена законодавчими актами, зокрема ЦП К України, КПК України, КЗпП України, ЗК України, ГПК України, КпАП України, Законами України «Про судоустрій України» (1981, з наст, змінами і доп.), «Про прокуратуру» (1991, з наст, змінами і доп.), «Про державну податкову службу в Україні» (1991, з наст, змінами і доп.), «Про міліцію» (1991, з наст, змінами і доп.), «Про міжнародний комерційний арбітраж» (1994), «Про Конституційний Суд України» (1996), «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (1997) та ін.

Залежно від того, відносить закон вирішення спорів до ведення виключно одних конкр. органів чи до компетенції кількох органів при допущенні або недопущенні вибору позивача, згоди сторін, П. є виключною, альтернативною, договірною, імперативною (умовною). За виключної П. розгляд певної категорії справ є виключною компетенцією суду. Напр., тільки в суд. порядку вирішуються крим. справи, цивільні справи про позбавлення батьківських прав, встановлення батьківства тощо. Альтернативна П. означає, що розгляд спору віднесено до компетенції кількох органів за вибором особи, яка потребує захисту своїх прав. Так, рішення районної (міської) держ. податкової інспекції у справі про податкове правопорушення може бути оскаржене до вищестоящого податкового органу або до районного (міського) суду.

Договірна П. визначається взаємною угодою сторін. Напр., відповідно до ст. 1 Положення про третейський суд (Додаток 2 до ЦП К України) гр-ни за взаємною згодою можуть передати будь-який спір, що виник між ними, на вирішення третейського суду, за винятком спорів, які виникають з труд, і сімейних правовідносин.

П. є імперативною (умовною), якщо справа розглядається кількома юрисдикц. органами у визначеній законом послідовності. Напр., труд, спори розглядаються: комісіями з труд, спорів, районними (міськими) судами. Комісія з труд, спорів (за деякими винятками) є обов'язковим першим органом з розгляду труд, спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях. У разі незгоди з її рішенням працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити це рішення до суду.

П. суду певної категорії справ встановлюється, як правило, нормами матеріального права, якими врегульовуються спірні правовідносини. Норми цив. і госп. процес, права визначають заг. правила П. судам цив. і госп. справ позовного провадження, а також наводять перелік підвідомчих відповід. судам справ, що виникають з адм.-прав, відносин і окр. провадження. Напр., заг. судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з цив., труд., кооперативних і сімейних правовідносин, якщо хоча б однією зі сторін у спорі є гр-нин, за винятком випадків, коли вирішення таких спорів віднесено законом до відання ін. органів. В основу заг. правил визначення П. цив. справ судам покладено: наявність та характер спірних правовідносин; належність гр-нина до суб'єкт, складу спір, правовідносин; відсутність винятку у віднесенні таких спорів до компетенції ін. органів. Заг. правило визначення П. за суб'єктним складом сторін у справі стосується розмежування П. справ між тер. і спец, судами заг. юрисдикції (загальні та господарські). Зокрема, госп. судам підвідомчі всі госп. спори, що виникають між юридичними особами, держ. та ін. органами (ст. 1 Закону України «Про господарські суди», 2001). У справах, в яких об'єднано вимоги, одні з яких підвідомчі суду, а інші — госп. суду, всі вимоги підлягають розгляду в суді (ст. 26 ЦПК). Судам підвідомчі й ін. справи, віднесені законом до їх компетенції, зокрема з екол., зем. правовідносин. Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у д-ві; судам підвідомчі всі справи про захист прав і свобод ф-н. Суди розглядають також справи, в яких беруть участь іноз. гр-ни, особи без громадянства, іноз. підприємства та організації. У випадках, передбачених законом, підвідомчі суду цив. справи можуть розглядатися третейськими судами, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торг.-промисловій палаті України (ст. 25 ЦПК).

В. П. Нагребельний, М. Й. Штефан.

 

Схожі за змістом слова та фрази