Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow К-кел arrow КАРАНТИН
   

КАРАНТИН

[італ. quarantёna, від — 40 (днів, поки тривала ізоляція хворого)] — правовий режим, який передбачає систему держ. заходів, спрямованих на захист людей, тварин, рослин, продовольства, ін. продуктів рослинництва і тваринництва, окр. вантажів тощо від к арант. об'єктів. Карант. об'єкт — шкідник, збудник хвороби людини, тварини чи рослини, який відсутній або обмежений на тер. певної країни, але який може завдати шкоди здоров'ю людини, тваринам, рослинам або продуктам харчування, росл, чи твар, продукції. В Україні перелік карант. об'єктів визначається стосовно людей — М-вом охорони здоров'я України, а щодо тварин, рослин, продовольства та ін. об'єктів — М-вом аграрної політики України. Особливий карант. режим — це правовий режим діяльності держ. органів, органів місц. самоврядування, підприємств, установ і організацій щодо локалізації та ліквідації причин карант. об'єктів. Він допускає встановлення тимчасово передбачених зак-вом обмежень у здійсненні прав гр-н, а також юрид. осіб та покладає на них дод. обов'язки. Карант. засоби спрямовані на створення безпечних умов життєдіяльності людини, сан. та епідем. благополуччя населення, на запобігання виникненню та поширенню інфекц. хвороб. Здійснюються органами держ. санітарно-епідеміологічної служби, яку очолює гол. держ. сан. лікар України — перший заст. міністра охорони здоров'я України. Постанови, розпорядження, висновки посад, осіб держ. сан.-епідеміол. служби, які здійснюють держ. сан.-епідеміол. нагляд, обов'язкові для виконання всіма гр-нами, посад, особами, підприємствами, установами та організаціями на тер. України, яких вони стосуються. Діяльність зазначеної служби регулюється Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (1994). Так, згідно зі ст. 7 Закону всі підприємства, установи та організації зобов'язані за поданням відповідних посад, осіб держ. сан.-епідеміол. служби усувати від роботи, навчання, відвідування дошк. закладів осіб, які є носіями збудників інфекц. захворювань, хворих на небезпечні для оточення інфекц. хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими,

3 виплатою у встановл. порядку допомоги з фонду соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового мед. огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється МОЗ України.

За наявності реальної загрози безпеці гр-н внаслідок епідемій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення, відповідно до п. 1 ст.

4 Закону України «Про надзвичайний стан» (1992) в окр. місцевостях або ж на всій тер. України може бути запроваджено надзвичайний стан. Він встановлюється постановою ВР України з негайним повідомленням Президента України або Указом Президента України, який підлягає затвердженню ВР України. Надзв. стан на тер. АР Крим запроваджується з негайним повідомленням ВР АР Крим. Правові питання запобігання інфекц. захворюванням, небезпечним для населення, у т. ч. застосування К., врегульовані Основами законодавства України про охорону здоров 'я (1992). Заг. правові, орг. та фін.-екон. основи К. рослин, діяльність держ. органів, підприємств, установ, організацій, посад, осіб і гр-н, спрямована на запобігання завезенню та поширенню відсутніх на тер. України небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур'янів, визначаються Законом України «Про карантин рослин» (1993). Центр, спец, уповноваженим держ. органом з К. рослин є Гол. держ. інспекція з карантину рослин України з Центр, н.-д. карантинною лабораторією і Центр, фумігаційним загоном М-ва аграрної політики України. їй підпорядкована держ. інспекція з К. рослин АР Крим, прикорд. обласні або обл. та міські інспекції з К. рослин, пункти К. рослин в примор. і річкових портах (на пристанях), на залізнич. станціях і в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах пошт, зв'язку, автомоб. шляхах (автовокзалах, автостанціях), пунктах пропуску на держ. кордоні України, а також лабораторії та обл. фумігаційні загони. Закон «Про карантин рослин» встановлює права та обов'язки гол. держ. інспектора з карантину рослин України, АР Крим і областей, міст Києва і Севастополя, а також обов'язки підприємств, установ, організацій, посад, осіб та гр-н щодо забезпечення К. рослин. Ст. 13 Закону передбачає такі права гол. інспекторів: затримувати на період здійснення фітосан. експертизи підкарант. матеріали та об'єкти, вивезені без карант. сертифікатів з території, де встановлено особливий карант. режим, або ввезені з-за кордону без карант. дозволу; безперешкодно відвідувати відповідні об'єкти в зоні обслуговування, вимагати інформацію, необхідну для здійснення своїх повноважень; накладати адм. стягнення на осіб, винних у порушенні адм. зак-ва з К. рослин. У разі виявлення незакон, об'єктів посад, особи держ. інспекції з К. рослин протягом 24 годин вносять до місц. органу держ. викон. влади або КМ України подання про затвердження особливого карантинного стану. Тер. особливого карант. режиму встановлюється у межах нас. пункту, району, кількох районів, області відповідним органом місц. самоврядування, місц. органом держ. викон. влади, а в межах кількох областей — КМ України. На території з особливим карант. режимом можуть здійснюватись заходи: обмеження виїзду трансп. засобів та їх огляд; використання ресурсів підприємств, установ і організацій для локалізації та ліквідації карант. об'єктів з наст, відшкодуванням збитків; заборона вивезення відповідних підкарант. матеріалів; знешкодження підкарант. матеріалів та об'єктів; тех. переробка або знищення підкарант. матеріалів. Відшкодування збитків, завданих внаслідок неправомір. дій органів та посад, осіб, які забезпечують виконання карант. заходів, здійснюється відповідно до зак-ва. Рішення держ. інспектора, прийняте в межах його повноважень, щодо заборони вирощування, вивезення, ввезення, збуту і використання підкарант. матеріалу обов'язкове для виконання. Частково повноваження дод. інспекторів з К. рослин за погодженням з відповідним гол. держ. інспектором з К. рослин можуть надаватися громад, уповноваженим з К. рослин з числа працівників заготівельних, трансп. та ін. підприємств, установ і організацій, а також гр-нам згідно з Положенням про громадських уповноважених з карантину рослин. Пост. ВР України «Про порядок введення в дію Закону України "Про ветеринарну медицину"» від 25.УІ 1992 Урядові України доручено внести на розгляд ВР України проект Закону України «Про карантин тварин». До прийняття такого закону функції з питань застосування К. тварин здійснюють органи держ. ветеринарної медицини згідно із Законами України «Про ветеринарну медицину» (1992, в ред. 1996) та «Про тваринний світ» (1993). Органи вет. медицини здійснюють комплекс заходів щодо профілактики захворювань тварин, їх лікування, запобігання та боротьби з хворобами. Вони забезпечують також держ. вет. контроль за виконанням вет. вимог при в-ві, переробці, зберіганні, транспортуванні тварин та сировини і продуктів твар, походження, в-ві та використанні імунобіол., біол., росл., хім., хім.-фарм. препаратів, а також додержанням правил утилізації загиблих тварин.

До компетенції органів держ. вет. медицини належить контроль та організація заходів щодо профілактики, діагностики, лікування та ліквідації інфекц., інвазійних і незаразних хвороб тварин; оцінка епізоот. ситуації і видання обов'язкових до виконання розпоряджень щодо здійснення профілактики та ліквідації заразних хвороб, а також з питань дезінфекції та ін. заходів; захист населення спільно з органами охорони здоров'я від хвороб, спільних для людей і тварин, та здійснення взаем, обліку інформації; контроль за охороною тер. України від занесення з території ін. країн інфекц. хвороб тварин, а також перевірки вет. стану при експорті-імпорті тварин, сировини, продуктів твар, походження, що прибувають з місцевостей, де є епідемія, та вжиття ін. заходів.

Див. також Державний ветеринарний контроль, Рослинний світ, Тваринний світ.

Літ.: Мунтян В. Я. Правова охорона природи УРСР. К., 1982; Семчик В. І. Деякі питання правового забезпечення н.-т. прогресу в с. г. В кн.: Н.-т. прогрес у с. г.: планування, управління, ефективність. К., 1985; Павлович 3. А. Проблемы повышения эффективности управления внедрением достижений НТП в АПК. В кн.: Н.-т. прогресс: управление и право. К., 1989.

В. I. Семчик.

 

Схожі за змістом слова та фрази