Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow З-зас arrow ЗАКОННІСТЬ
   

ЗАКОННІСТЬ

— фундам. юрид. категорія, яка є критерієм правового життя сусп-ва і гр-н. Це комплексне політ.-правове явище, що відображає правовий характер організації сусп. життя, органічний зв'язок права і влади, права і д-ви. 3. постає у кількох вимірах: 3. як принцип здійснення д-вою владних повноважень (вимога законод. закріплення компетенції владних структур, ухвалення рішень у межах компетенції та на підставі закону, дотримання у діяльності держ. структур конст. прав і свобод людини); 3. як принцип поведінки фіз. осіб у сфері права (реальна можливість здійснення суб'єктом права наданих йому прав за умови неухильного виконання покладених на нього обов'язків, конст. закріплення правового статусу особи; можливість звернутися за судовим захистом власних прав та наявність ефективних засобів юрид. відповідальності); 3. як принцип побудови системи нормат. актів (ієрархічність цієї системи, відповідність законів і підзакон. актів конституції д-ви); 3. як режим соціально-політ. життя (вимога точного і неухильного виконання законів та заснованих на них підзакон. актів усіма суб'єктами права), що визначає реальність писаного права та ступінь його втілення. Отже, 3. — це правовий режим у д-ві, за якого діяльність держ. органів, юрид. і фіз. осіб здійснюється відповідно до вимог закону. Цьому сприяють: наявність розгалуженої системи законодавства, яке відображає волю та інтереси переважної більшості населення, спрямоване на забезпечення прав людини і передбачає як однаковість нормат.-правового регулювання на всій тер. країни, так і однакове застосування правових норм до всіх суб'єктів права; високий рівень правової культури населення, тобто поважання права суб'єктів правовідносин та їхня згода діяти у визначених ним межах, зіставляти власні вчинки з вимогами норм зак-ва, наявність держ. гарантій, за допомогою яких у сусп-ві впроваджується, а в разі порушення — відновлюється 3.

Змістом 3. є вимоги загальності права, верховенства закону, рівності всіх суб'єктів перед законом, стабільності правопорядку, нормат. обгрунтованості правових рішень, охорони прав гр-нина, єдності розуміння і застосування права, нагляду, контролю за виконанням закону та невідворотності відповідальності.

Важливого значення для визначення змісту 3. мають її принципи, тобто висхідні засади, — єдність, реальність і доцільність 3. Дотримання 3. гарантується передбаченою зак-вом системою спец, засобів, тобто гарантій. За змістом ці гарантії поділяють на: вимоги розвиненості правової системи; ефективність системи нагляду за 3.; наявність засобів примусу, спрямованих на відновлення порушеного права; застосування до порушників законних держ. засобів впливу. За статусом виокремлюють гарантії превентивні (запобігають порушенню закону), охоронні (є засобами п римус, характеру) і каральні (реальне застосування до правопорушників передбачених нормою закону мір покарання). В Україні 3. — конст. принцип. Як проголошено в Основному Законі, закони та інші нормат.-правові акти ухвалюються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8); органи законод., викон. та суд. влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ст. 6); кожен гр-нин зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність ін. людей (ст. 68).

3. не повинна підмінятися політ, та ін. доцільністю. Фактор доцільності має бути закладений у змісті самих законів. Відступи від духу і букви закону, як правило, призводять до беззаконня, порушення прав і свобод гр-н. Поряд з держ. та госп. дисципліною 3. є фактором керованості сусп. процесами. Вона є основою правопорядку в сусп-ві, обов'язковою умовою побудови правової д-ви.

Літ.: Право и законность. М, 1987; Юзьков Л. П. Верховенство Конституції і конституційність законів. В кн.: Правова система України: теорія і практика. К., 1993; Теория гос-ва и права. М., 1998.

Ю. С. Шемшученко, С. В. Бобровник.

 

Схожі за змістом слова та фрази