Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІНТЕНДАНТСЬКА СЛУЖБА
   

ІНТЕНДАНТСЬКА СЛУЖБА

(франц. intendant — управитель, завідувач, від пізньолат. intendens — наглядач) — служба тилу в ЗС багатьох держав, призначена для постачання військ продовольством, фуражем, речовим та обозно-госп. майном, а також квартирного і побут, обслуговування особового складу. І. с. зародилася у 17 ст. у Франції, де вперше з'явились армійські інтенданти — посад, особи, які відали прод., речовим та ін. видами постачання армії. У Росії І. с. веде свою історію від виданих царем Петром 1 у 1700 провіантського, а в 1701 військового наказів, за якими в рос. армії було створено кригскомісаріат — установу (службу), на яку покладено забезпечення військ предметами госп. призначення та грошовим утриманням. Очолював кригскомісаріат ген.-кригскомісар (генерал-інтендант) у чині ген.-лейтенанта, який мав право брати участь у засіданнях Сенату.

В ЗС СРСР І. с. існувала в 1940-55 і 1958-59. Після скасування І. с. продовольча, речового постачання і квартирно-експлуатаційна служби, що входили до складу І. с, стали самостійними. Інтендант, функції стали виконувати начальники відповід. служб тилу ЗС СРСР. В Україні питаннями матеріального і грош. забезпечення Збройних Сил безпосередньо займається Управління тилом ЗС, очолюване заст. міністра оборони. Правова регламентація забезпечення ЗС України матеріальними і грош. засобами здійснюється на основі Конституції України (ст. 17), Законів України «Про державний бюджет», «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» (1991), «Про оборону України» (1991), «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (1992), «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (1993), Статуту внутр. служби ЗС України (1993), а також нормат. док-тів М-ва оборони України.

Є. Я. Кравець

 

Схожі за змістом слова та фрази