Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow харл-хіл arrow ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ

—у складі Української РСР. Утворена 30. IIІ 1944. Розташована на Пд. України, в бас. нижньої течії Дніпра. На Пд. омивається Чорним і Азовським морями. В області — 18 районів, 237 сільрад, 9 міст, 30 с-щ міськ. типу. X. о. нагороджено орденом Леніна (1967). Карти див. на окремому аркуші, с. 96—97.

Природа. Берегова лінія області значною мірою розчленована затоками та лиманами (Дніпровський лиман, Ягорлицька затока, Тендрівська затока, Сиваш, Джарилгацька та ін.). Вздовж узбережжя простягаються коси: Тендрівська коса, Кінбурнська коса, Арабатська Стрілка (частина) та ін. Найбільші півострови: Ягорлицький Кут (частина), Чонгарський. Найбільший острів — Джарилгач. Область лежить у межах Причорноморської низовини. Поверхня — хвиляста рівнина, яка поступово знижується з Пн. (вис. бл. 100 м над р. м.) на Пд. (20— 10 м) і крутим уступом обривається до моря. Для пн. частини області характерний високий ступінь розчленування поверхні балками та ярами, в пд. частині на широких вододільних просторах трапляються неглибокі замкнуті зниження (поди). Значні площі займають піщані масиви (див. Олешківські піски). Корисні копалини в області — мінеральні будівельні матеріали (пісок, глина, вапняк), солі Сиваша, торф. Є також лік. грязі. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня —5,—3°, липня +21,5°. Літо жарке, сухе. Вегетаційний період 200— 230 днів. Річна кількість опадів від 300 мм на Пд. до 420 мм на Пн.; максимум у весняно-літній період. Зими малосніжні. Для області характерні засухи та суховії. Ріки X. о. належать до басейнів Чорного та Азовського морів, найбільші з них — Дніпро та його права притока Інгулець. У пд. частині постійних водотоків немає. У межах області — більша частина Каховського водосховища. X. о. лежить у степовій зоні. На Пн. переважають пд. малогумусні чорноземи, які змінюються темно-каштановими грунтами. В примор. частині — каштанові солонцюваті грунти в комплексі з солонцями. Степові простори області майже повністю розорані. Цілинні типчаково-ковилові та полинові ділянки збереглися лише на схилах балок, на островах, у заповідниках. У плавнях Дніпра — деревно-чагарникова рослинність (верба, лоза, осокір). Ліси (біла акація, дуб, липа, клен, верба, сосна) займають 135,5 тис. га. З ссавців на тер. області трапляються лисиця, сірий заєць, ховрахи, хом'як, хом'ячок, полівки та ін. дрібні гризуни. Акліматизовано ондатру, фазана. У лісових насадженнях — олень, дика свиня, козуля, лось. З птахів — орли степовий та білохвостий, яструби, дрофа, сіра куріпка, перепілка, жайворонок та ін.; в плавнях Дніпра — качки,гуси, кулики, лисухи. З риб — осетрові, лящ, карась, сом, тараня, рибець, окунь, тюлька, камбала, бички та ін. У X. о. 70 природно-заповідних об'єктів, у т. ч. держ. заповідники Асканія-Нова і Чорноморський заповідник, 5 держ. заказників (Бакайський, "Березові колки", Джарилгацький, Ягорлицький, урочище "Саги").

Населення. Осн. населення — українці (76,7 %). Живуть також росіяни, білоруси, євреї та ін.Пересічна густота населення — бл. 42,3 чол. на 1 км2 (1984). Найгустіше заселені пд.-зх. райони. Міське населення становить 60 % (1984). Найбільші міста: Херсон, Нова Каховка, Каховка, Генічеськ, Скадовськ, Цюрупинськ.

Народне господарство. У дореволюц. час Херсонщина була типовим агр. районом, що спеціалізувався на виробн. зерна (гол. чин. пшениці) в основному на експорт. Пром-сть була представлена переважно переробкою с.-г. сировини, суднобудуванням та виробн. нескладних с.-г. знарядь. Г-во сучасної X. о.— розвинутий індустр.-агр. комплекс, що включає маш.-буд., нафтопереробну, легку та харчову пром-сть, багатогалузеве с. г. й осн. види транспорту.

Промисловість. Пром. потенціал області нараховує 176 пром. підприємств і об'єднань. Основу електроенергетики становлять Каховська ГЕС і Херсонська ТЕЦ. У структурі пром-сті на маш.-буд. і металообр. пром-сть припадає 30,6 % товарної продукції, легку — 23,1 %, харчову — 20,7 %, паливну — 10,5 % (1983). Серед галузей маш.-буд. і мета-лообр. пром-сті провідними є суднобудування і судноремонт, які представлені херсонськими суднобуд. виробничим об'єднанням, суднобуд.-судноремонтним та судно-рем: з-дами (випускають океанські танкери, суховантажні судна, контейнеровози, ліхтеровози, пасажирські теплоходи тощо), та с.-г. машинобудування (виробниче об'єднання Херсонський комбайновий завод імені Г. І. Петровського). У заг. обсязі пром. виробн. важливе місце займає продукція з-дів — карданних валів і електромашинобудівного (Херсон), електрозварювального устаткування (Каховка), електромашинобудівного (Нова Каховка), машинобудівного (Берислав) та ін. У Херсоні працюють нафтопереробний з-д та один з найбільших в СРСР з-д скловиробів, у Цюрупинську — целюлозно-паперовий з-д. З галузей легкої пром-сті найрозвинутіші текстильна (Херсонський бавовняний комбінат імені XXVI з'їзду КПРС).

Підприємства швейної, взут., трикотажної та ін. галузей (Херсон, Генічеськ, Цюрупинськ). У структурі харч. пром-сті провідною галуззю є консервна (Херсонський консервний комбінат, Херсонський консервний завод ім. 8 Березня); розвинуті також виноробна, молочна, маслосироробна (20 з-дів: Скадовськ, Берислав, Генічеськ, Херсон), м'ясна (Нова Каховка, Новотроїцьке), борошномельно-круп'яна, рибна (Херсон, Генічеськ) та ін. галузі. На базі запасів місц. сировини зростає виробн. буд. матеріалів: з-ди залізобетонних виробів та вапнові (Херсон, Нова Каховка, Каховка, Біла Криниця, Архангельське), домобуд. комбінати (Херсон, Нова Каховка). Сільське господарство X. о. характеризується розвинутим зерновим г-вом у поєднанні з овочівництвом, баштанництвом, виноградарством, садівництвом і тваринництвом м'ясо-мол. напряму. С. г. області добре забезпечене технікою (табл.). На кін. 1983 в області було 147 колгоспів, 145 радгоспів, 28 об'єднань райсільгосптехніки та їхніх виробничих відділень, 18 об'єднань райсільгоспхімії. В області 2190 тис. га земель, що перебувають у користуванні с.-г. підприємств і орг-цій, з них 1964 тис. га — під с.-г. угіддями, в т. ч. 1745 тис. га орних земель, 170 тис. га сіножатей і пасовищ. Збільшуються площі зрошуваних і обводнювальних земель (Північно-Кримський канал імені Комсомолу України, Інгулецька зрошувально-обводнювальна система, Каховська зрошувальна система, Краснознам'янська зрошувальна система). Площа зрошуваних земель 1983 становила 397,1 тис. га. Провідні зернові культури — озима пшениця, кукурудза, ячмінь, зернобобові, рис, просо. Значні площі під тех. культурами — соняшником, рициною. Серед кормових — кукурудза, люцерна, кормові коренеплоди. На поливних землях — овочівництво. В області розвинуте баштанництво (23,2 тис. га). Площа плодово-ягідних насаджень (яблуні, груші, айва, черешні) 1983 становила 15,6 тис. га, в т. ч. у плодоносному віці — 9,6 тис. га. виноградників відповідно 26,7 тис. га і 19,4 тис. га. Осн. галузі тваринництва — скотарство м'ясо-мол. напряму, свинарство, тонкорунне вівчарство та птахівництво. Рибальство на Чорному і Азовському морях, Дніпрі й Інгульці. Шовківництво, рибництво. Кормовою базою тваринництва є польове кормовиробництво (багаторічні трави, кормові буряки), продукція комбікормової пром-сті (19 з-дів, 1984), відходи харч. пром-сті. Осн. породи: великої рогатої худоби — червона степова; свиней — укр. степова біла, укр. степова ряба і велика біла; овець — асканійська тонкорунна. В області діють 23 спец. г-ва по виробн. яловичини, 32 — свинини, 99 — молока, 17 — по вирощуванню нетелі в, 24 — по виробн. яєць і м'яса птиці, 2 птахофабрики, 15 птахоінкубаторних станцій.

Транспорт. Експлуатаційна довж. з-ць заг. користування 1983 становила 456 км. Територією області проходять залізничні лінії: Херсон — Дніпропетровськ, Херсон — Джанкой — Сімферополь, Херсон — Миколаїв, Федорівка — Каховка — Снігурі вка. Загальносоюзне значення має мор. транспорт — Херсонський мор. порт (див. Херсонський порт), Скадовський, Гені чеський. Судноплавство по Дніпру (Херсонський річковий порт, порти у Новій Каховці та Голій Пристані). Довж. автомоб. шляхів — 5,3 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям — 4,5 тис. км. Автомагістралі: Москва — Сімферополь, Ростов-на-Дону — Одеса — Рені, Каховка — Генічеськ та ін. Аеропорт у Херсоні. Територією області проходять траси аміакопроводу Тольятті — Одеса, газопроводу Шебелинка — Одеса. Буді вництво. Капітальні вкладення в нар. г-во області за 1976—83 становили (у порівнянних цінах) 4313 млн. крб., у т. ч. 1983— 561 млн. крб. Діють 102 держ. і кооп. та 35 міжгосп. первинних підрядних буд. і монтажних орг-цій. За 1976—83 держ. і кооп. підприємства і орг-ції, колгоспи і населення збудували 4395 тис. м2 житл. площі, у т. ч. 1983 — 531 тис. м2.

Торгівля й побутове обслуговування. На кін. 1983 в області було 5,2 тис. підприємств роздрібної торгівлі та громад. харчування. Заг. обсяг роздрібного товарообороту держ. і кооп. торгівлі й громад. харчування 1983 зріс проти 1975 в 1,4 раза. Підприємств побутового обслуговування було 1681, у т. ч. в сільс. місцевості — 678. Обсяг реалізації побутових послуг населенню 1983 зріс проти 1975 в 1,7 раза.

Охорона здоров'я. У 1983 в області було 15,1 тис. лікарняних ліжок (124,8 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали бл. 4,0 тис. лікарів (33,1 лікаря на 10 тис. ж.). У X. о. 119 жіночих консультацій, дит. поліклінік та амбулаторій. Курорти — Гола Пристань, Скадовськ, курортна місцевість — Арабатська Стрілка. Культура. В 1983/84 навч. р. в області було 586 загальноосв. шкіл (197 тис. учнів), 41 муз. школа, 18 серед. спец. навч. закладів (21,7 тис. учнів), 24 профес.-тех. уч-ща (12,5 тис. учнів), 3 вищі навч. заклади: Херсонський індустріальний інститут, Херсонський педагогічний інститут імені Н. К. Крупської, Херсонський сільськогосподарський інститут імені О. Д. Цюрупи (14,0 тис. студентів) та вечірній філіал Миколаївського кораблебудівного інституту. Працюють Зрошуваного землеробства український науково-дослідний інститут з комплексним селекційним центром по рослинництву в умовах зрошення, Пд.-українська машиновипробувальна станція — у Херсоні, Тваринництва степових районів український науково-дослідний інститут імені М. Ф. Іванова "Асканія-Нова" в смт Асканія-Нова Чаплинського р-ну та ін. наук. установи і проектно-конструкторські орг-ції. В області діють обл. відділення творчих спілок письменників (з 1959), художників (з 1971), журналістів (з 1957), архітекторів (з 1961), два театри — Херсонський український музично-драматичний театр і Херсонський театр ляльок, обл. філармонія. В X. о. 604 масові б-ки (фонд — 9,2 млн. одиниць зберігання), 647 клубних закладів, 862 кіноустановки з платним показом, З держ. музеї: Херсонський краєзнавчий музей, Херсонський художній музей імені О. О. Шовкуненка, музей-заповідник "Асканія-Нова"; 158 музеїв та музейних кімнат, що працюють на громад. засадах. При культурно-осв. закладах — 5,4 тис. колективів худож. самодіяльності, в яких беруть участь 86,4 тис. аматорів, 60 колективам присвоєно звання заслужених і народних, серед них — нар. самодіяльний ансамбль "Молодість" Новокаховського палацу культури, "Веселі ложкарі" Херсонського будинку культури профтехосвіти, "Зіронька" Палацу культури і техніки текстильників, лауреат Республіканської комсомольської премії імені М. Островського танцювальний ансамбль "Веселі чобітки" Херсонського палацу піонерів і школярів та ін. Серед позашкільних закладів — 27 палаців і будинків піонерів, 13 станцій юних техніків, клуб юних моряків, 32 дит. спорт. школи та ін. Працює вид-во "Наддніпрянська правда". Виходять дві обл. газети — "Наддніпрянська правда" та "Ленінський прапор", одна міська, одна міськрайонна, 17 районних. Обл. к-т по телебаченню і радіомовленню. Телецентр — у Херсоні. Трудящі X. о. підтримують дружні зв'язки з трудящими області Зала УНР, Шуменського округу НРБ.

Тер. області багата на істор., археолог., етногр. і архітектурні пам'ятки. 7348 пам'яток історіі і культури взято д-вою під охорону.На Херсонщині чимало пам'ятних місць, пов'язаних з життям і діяльністю революц.,держ. і парт. діячів, відомих представників вітчизн. науки й культури (див. карту "Основні пам'ятники і пам'ятні місця Херсонської області", окремі статті про райони, райцентри та ін. населені пункти області).

Літ.:История городов и сел. Украинской ССР. Херсонская область. К.,1983; Народне господарство Української РСС у 1982 році. Статистичний щорічник. К.,1983.

А.М.Гіренко.

херсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.uaхерсонська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази