Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дін-доб arrow ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ

- у складі Української PCP. Утворена 27. II 1932. Розташована в пд. частині республіки, в басейні середньої й нижньої течії Дніпра. Поділяється на 20 районів, 220 сільрад, має 18 міст, 54 с-ща міськ. типу. Область 1958 й 1970 нагороджено орденами Леніна.

Природа. Поверхня Д. о. в основному рівнинна. На Зх.- Придніпровська височина (вис. в межах області до 192 м), сх. частина зайнята Придніпровською низовиною, на Пд. Сх.- відроги Приазовсь-кої височини (вис. до 211 м). Д. о.- одна з найбагатших на Україні за різноманітністю і пром. запасами корисних копалин. На тер. області є залізна руда (Криворізький залізорудний басейн, який забезпечує рудою чорну металургію пром. Придніпров'я й Донбасу), марганцева руда (Нікопольський марганцевий басейн), титан, рутилільменітові руди, цирконій, нікель, боксити, кам'яне (Західний Донбас) і буре вугілля, мінеральні буд. матеріали (граніт, каолін, вапняки, доломіти, вогнетривкі глини). Відкрито поклади нафти і газу. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня від -4,4° на Пд. Зх. до -6,4° на Пн. Сх., липня відповідно +23,5° та +22°. Річна кількість опадів 450-490 мм на Пн. й 400-430 мм - на Пд. Влітку часто бувають зливи. Сх. й пд.-сх. вітри інколи спричинюють посуху. Гол. водна артерія Д. о.- Дніпро, осн. його притоки: Оріль і Самара з Вовчою (ліві), Мокра Сура, Базавлук, Інгулець (праві). В межах області - частини Дніпродзержин-ського водосховища, Каховського водосховища та Дніпровського водосховища. Багато невеликих водосховищ і ставків. Для постачання питної й тех. води пром. районові Криворіжжя споруджено Дніпро- Кривий Ріг канал, тер. області проходить траса Дніпро - Донбас каналу. Грунти - звичайні та південні чорноземи, темно-каштанові, по долинах річок - чорноземно-лучні, дерново-лучні та піщані. Ґрунтово-кліматичні умови Д. о. сприятливі для вирощування різних с.-г. культур. Область лежить у степовій зоні. Степи розорані, зайняті с.-г. угіддями. Ліси та полезахисні смуги (дуб, осика, береза, клен, в'яз, біла акація) вкривають 2,7% тер. області, переважно по долинах річок. У пониззі Самари - найпівденніший у рівнинній частині УРСР сосновий бір. На території Д. о. трапляються козуля, дика свиня, вовк, лисиця, заєць, ховрахи, хом'яки; з птахів - перепілка, сіра куріпка, жайворонок, кібчик, яструби, дикі качки, кулики та ін.; плазуни - степова гадюка, вужі, ящірки та ін. У річках і озерах водяться лящ, судак, сом та ін. риба. В межах Д. о.- 11 держ. заказників (Булахівський лиман, Балка Бандурка, Волошанська Дача, Грабівський, Велика Западня, Кільченеський, Обухівські плавні, Комісарівський, Грушуватський, Дібровський, Яцеве).

Населення. Осн. нас.- українці (74,5%, 1970, перепис), живуть також росіяни, євреї, білоруси та ін. Пересічна густота нас.- 114 чол. на 1 км2 (1979). Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра і райони Криворізького басейну. Міське нас. становить 80%. Найбільші міста: Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Нікополь, Павлоград.

Народне господарство. У 80-х рр. 19ст. на тер. сучасної Д. о. почалися пром. розробки заліз. руд, наприкінці 90-х рр. відкрито перші марганцеві копальні. На базі цієї сировини і донецького вугілля виникла гірничорудна й металург. пром-сть, підприємства якої належали іноз. (в основному франц. та бельг.) капіталістам і рос. акц. т-вам. Але гол. галуззю г-ва залишалося землеробство. За роки Рад. влади Дніпропетровщина перетворилась на розвинуту індустр.-агр область.

Промисловіст ь.Сучас. пром. комплекс Д. о. включає залізорудну й марганцеворудну пром-сть і чорну металургію, за розвитком яких область посідає провідне місце в СРСР, а також енергетичну, маш.-буд., хім. і харч. галузі та виробн. буд. матеріалів. У заг. обсязі валової продукції пром. виробництва 1977 питома вага чорної металургії становила 46,7%, маш.-буд. і металообр.- 19,6%, харч.- 10,8%, хім. і нафтохім.-7,0%, легкої - 5,4%, буд. матеріалів пром-сті - 3,2%. За роки соціалістич. будівництва, особливо в післявоєнний період, в області створено потужну енерг. базу. Діють Криворізька ДРЕС-2, Придніпровська, Дніпродзержинська та ін. ДРЕС, Дніпродзержинська ГЕС імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, які входять до єдиної енерг. системи Європ. частини СРСР. Спеціалізацію області визначає насамперед чорна металургія. Вона представлена 31 підприємством і об'єднанням, найбільшими серед яких є Дніпропетровський металургійний завод імені Г. І. Петровського, Дніпровський металургійний завод імені Ф. Е. Дзержинського, Криворізький металургійний завод імені В. І. Леніна та ін. В області - 4 трубопрокатні з-ди: Дніпропетровський трубопрокатний завод імені В. І. Леніна, Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені К. Лібкнехта, Нікопольський пів-деннотрубний, Ново московський трубний завод імені 50-річчя Радянської України. Значного розвитку набула гірничорудна пром-сть. Видобування заліз. руди зосереджено в Криворізькому залізорудному бас. (5 гірничозбагачува-льних комбінатів у районі м. Кривого Рога - Південний, Північний, Новокриворізький, Центральний та Інгулецький), марганцевої руди - в районі міст Марганця та Орджонікідзе; поліметалевих руд- у районі м. Верхньодніпровська. На місц. металург. базі створено металомістке машинобудування. Найбільші підприємства: Дніпропетровський, завод металургійного устаткування, Дніпропетровський комбайновий завод імені К. Є. Ворошилова, Дніпропетровське виробниче об'єднання по випуску важких пресів, Дніпропетровське виробниче об'єднання важкого папероробного машинобудування імені Артема, криворізький завод гірничого устаткування "Комуніст", Нікопольський завод будівельних машин, Дніпродзержинський вагонобудівний завод імені газети "Правда".

Розвинуті також комунальне, буд., хім. машинобудування, верстато-буд., електротех. та ін. галузі машинобудування. Розвивається коксохім. (з-ди у Кригому Розі, Дніпро дзержинську, Дніпропетровську) та хім. (Дніпропетровський шинний завод, дніпродзержинське виробниче об'єднання "Азот", Дніпропетровський лакофарбовий завод та ін.) промисловість.

Значний обсяг капітального буд-ва зумовив швидкі темпи зростання виробн. буд. матеріалів (Дніпропетровський завод металоконст-рукцій імені І. В. Бабушкіна, Криворізький та Дніпродзержинський цем. з-ди тощо). В Дніпропетровську працює одна з найбільших на Україні паперова ф-ка, а також Дніпропетровський меблевий комбінат. Значне місце в пром. виробництві області належить харч. пром-сті, зокрема борошномельній, олійно-жировій, макаронній, м'ясній, молочній, пивоварній (Верхньодніпровський крохмале-патоковий комбінат, дніпропетровські пивоварний комбінат "Дніпро", комбінат харч. концентратів, м 'ясокомбінат, Губиниський цукр. з-д, Дніпропетровський міський молочний завод № 2 та ін.). Підприємства легкої пром-сті випускають верхній трикотаж (Дніпропетровськ), шкіряне взуття (Кривий Ріг), швейні вироби тощо. В межах Д. о. виділяють 3 великі пром. вузли: Дніпропетровсько-Дніпродзержинський (металургія, машинобудування, хім. і харч. пром-сть, виробн. буд. матеріалів), Криворізький (залізорудна, металург., маш.-буд., буд. матеріалів пром-сть) та Нікопольський (марганцеворудна пром-сть, машинобудування, виробн. буд. матеріалів). Формується Павлоградський пром. вузол (машинобудування, вугільна пром-сть).

Сільське господарство. Д. о. є важливим районом висо-котоварного зернового г-ва і м'ясо-мол. тваринництва. Крім того, широкого розвитку набуло тут вирощування тех. культур і садівництво. Навколо пром. центрів створено овоче-молочні г-ва приміського типу. На кін. 1977 в Д. о. було 278 колгоспів, 109 радгоспів, 32 об'єднання райсільгосптехніки та їхні виробничі відділення. Рік у рік зростає тех. оснащеність та енергоозброєність с.-г. виробн. області (див. таблицю). В області високий рівень с.-г. освоєння земель: з 2769,4 тис. га; що перебувають у користуванні с.-г. підприємств і г-в, с.-г. угіддя займають 2536,7 тис. га, з них орні землі - 2171,7 тис. га, сіножаті й пасовища - 307,7 тис. га (1977).

Водами Каховського й Дніпродзержинського водосховищ і каналу Дніпро - Кривий Ріг зрошується 199,7 тис. га (1977). Провідні культури: зернові - озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно, просо, гречка; технічні - соняшник, південні коноплі, соя; кормові - однорічні та багаторічні трави, кукурудза на силос і зелений корм, кормові коренеплоди тощо. Розвивається садівництво (яблуні, груші, вишні, абрикоси та ін.). Площа плодоягідних насаджень 1978 становила 58,4 тис. га, у т. ч. в плодоносному віці -49,3 тис. га. Важливе місце в с.-г. виробн. посідає тваринництво (м'ясо-мол. напряму скотарство, свинарство, а також птахівництво, бджільництво, шовківництво і рибництво). Кормовою базою для нього є продукція комбікормової пром-сті (1978 - 14 міжгосп. підприємств і об'єднань по виробн. кормів), вирощування кормових культур. На Пн. і Пн. Сх. області переважають молочно-м'ясне скотарство, свинарство; в центр. частині, в основному в приміських зонах Дніпропетровська, Дніпродзержин-ська, Нікополя, Верхньодніпровська - молочне скотарство; на Пд., Пд. Зх. і Пд. Сх.- молочно-м'ясне скотарство, свинарство і птахівництво. Осн. породи: великої рогатої худоби - червона степова; свиней - велика біла і укр. степова біла; овець - сокільська, асканійська тонкорунна. В 1978 в Д. о. діяло 11 міжгосп. підприємств і об'єднань по виробн. м'яса, 7 - по виробн. продукції птахівництва, 5 - рибомеліоративних.

Транспорт. Осн. вид транспорту - залізничний. Довжина з-ць заг. користування 1977 становила 1,6 тис. км. Осн. значення мають з-ці, що з'єднують Донецький і Криворізький басейни (Кривий Ріг - П'ятихатки - Дніпропетровськ -Красноармійськ, Долин-ська - Кривий Ріг - Нікополь -- Запоріжжя - Пологи - Вол-новаха і далі на Донбас), а також лінії Харків - Дніпропетровськ- Нікополь - Херсон, Харків -Синельникове - Мелітополь - Джанкой, Кривий Ріг - Цвіткове - Фастів. Залізничні вузли: Дніпропетровськ, Верхівцеве, Кривий Ріг, Синельникове, П'ятихатки, Чаплине. Автошляхів - 7,8 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям - 6,6 тис. км (1977). Судноплавство по Дніпру; річкові порти: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Нікополь. Аеропорт - у Дніпропетровську. Територією області прокладено газопроводи: Шебелинка - Дніпропетровськ - Кривий Ріг - Одеса (відгалуження на Запоріжжя) і Перещепине - Дніпропетровськ, Кременчук - Кривий Ріг- Кіровоград.

Будівництво. В Д. о. проводиться інтенсивне пром. будівництво. Діють 323 держ. і кооп. первинні підрядні буд. і монтажні орг-ції та 42 міжгосп. буд. орг-ції.Капітальні вкладення в нар. г-во (в порівнянних цінах) за 1946- 77 становили 28 502 млн. крб., у т. ч. 1977-1788 млн. крб. Широко розгорнуто житл. буд-во. Протягом 1946-77 держ., кооп. підприємствами та орг-ціями, колгоспами й населенням введено в дію житл. будинки площею 39 999 тис. м2, у т. ч. 1694 тис. м2 1977.

Торгівля й побутове обслуговування. В Д. о. 1977 діяло 12 457 підприємств роздрібної торгівлі та громад. харчування. Заг. обсяг роздрібного товарообороту держ. і кооп. торгівлі, включаючи громад. харчування, 1977 зріс проти 1970 в 1,4 раза. В області налічувалося 3274 підприємства побутового обслуговування, в т. ч. 591 - у сільс. місцевості. Обсяг побутових послуг на душу населення 1977 зріс проти 1970 в 1,9 раза, в т. ч. в сільс. місцевості - у 2,9 раза. Охорона здоров'я. В Д. о. 1977 було 45,7 тис. лікарняних ліжок (125,5 ліжка на 10 тис. ж.), працювали понад 12,8 тис. лікарів (35,4 лікаря на 10 тис.ж.); 37,6 тис. осіб середнього мед. персоналу. В області - 294 жіночі консультації, дит. поліклініки та амбулаторії.

Культура. В 1977/78 навч. р. в області було 1252 загальноосв. школи усіх видів (547,7 тис. учнів), 70 серед. спец. навч. закладів (88 тис. учнів), 72 навч. заклади системи профес.-тех. освіти (40 тис. учнів), 10 вузів: Дніпропетровський університет імені 300-річчя возз'єднання України з Росією, гірничий, інженерів залізн. транспорту, мед., с.-г., металург., інженерно-буд., хіміко-технол. ін-ти - всі в Дніпропетровську (див. окремі ст.). Криворізький гірничорудний інститут, Дніпродзержинський індустріальний інститут імені М. І. Арсеничева та Криворізький філіал Київ. ін-ту фізкультури (всього 75 тис. студентів).

Серед наукових установ області - Дніпропетровський науковий центр АН УРСР, Трубної промисловості всесоюзний науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут, Чорної металургії інститут, Безпеки праці в гірничорудній промисловості всесоюзний науково-дослідний інститут, Кукурудзи всесоюзний науково-дослідний інститут та інші.

В області діє відділення Спілки письменників України (з 1934), обл. орг-ція Спілки художників УРСР (з 1945), 7 театрів (Дніпропетровський театр опери та балету, Дніпропетровський український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, Дніпропетровський російський драма-тичнийтеатр імені О. М. Горького, театри юного глядача імені Ленінського комсомолу та ляльок - у Дніпропетровську, Криворізький російський музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка та ін.), філармонія. У Д. о. 1127 масових б-к з фондом бл. 20 млн. одиниць зберігання, 1017 клубних закладів, 1145 кіноустановок, 6 держ. музеїв - Дніпропетровський історичний музей імені академіка Д. І. Яворницького, Дніпропетровський художній музей. Криворізький історико-краєзнавчий музей тощо, 447 музеїв, що працюють на громад. засадах (25 з них присвоєно звання народних). У 1977 в області налічувалось 18,4 тис. колективів худож. самодіяльності, в яких брали участь 387 тис. аматорів, 47 колективам присвоєно звання народних, а трьом -заслужених колективів республіки: ансамблям танцю "Дніпро" (Дніпродзержинськ) і "Дружба" заводу імені Г. І. Петровського (Дніпропетровськ) та капелі бандуристів заводу імені Дзержинського (Дніп-родзержинськ). Самобутнім мистецтвом розпису, вишивання і ткацтва здавна славляться майстри с. Петриківки Царичанського району. Вироби фабрики "Дружба" й декоративні розписи експериментального цеху Худож. фонду УРСР з успіхом експонуються на респ., всесоюз. і зарубіжних виставках та на міжнар. ярмарках. 14 петриківців стали членами Спілки художників України; Т. Я. Пату (1884- 1976) було удостоєно звання засл. майстра нар. творчості УРСР. Позашкільні заклади області: палац і будинки піонерів, станції юних техніків і натуралістів, дит. спорт, школи тощо. В Дніпропетровську працюють вид-ва "Промінь" і "Зоря". В області виходять три обл. газети - "Зоря", "Днепровская правда" і "Прапор юності", 4 міські, З районні міські й 17 районних газет. Обл. радіомовлення (по двох програмах) і телебачення. Тісні наук.-тех. і культурні зв'язки встановлено між трудящими Кривого Рога і Мансфельда (НДР), Нікопольського південнотрубного з-ду і з-ду "Батерія" м. Нікопол (НРБ), Криворізького металург. заводу і гірничо-металургійного комбінату в Коште (ЧССР) та ін. На території Д. о. численні археол., істор., архіт. та етногр. пам'ятки. Усього їх в області - 1847, в т. ч. 182 пам'ятки історії та культури взято державою під охорону. В Д.о. чимало пам'ятних місць, пов'язаних з життям і діяльністю видатних людей (див. карту "Основні пам'ятники і пам'ятні місця Дніпропетровської області", окремі ст. про райони, райцентри та ін. населені пункти Д. о.).

Літ.: Лапко М. В. Дніпропетровська область. К., 1967; История городов и сёл Украинской ССР. Днепропетровская область. К., 1977; Народне господарство Української PCP. Ювілейний статистичний щорічник. К., 1977.

В. О. Драченко.

Дніпропетровська областьДніпропетровська областьДніпропетровська областьДніпропетровська область

Дніпропетровська областьДніпропетровська область

Дніпропетровська областьДніпропетровська областьДніпропетровська областьДніпропетровська областьДніпропетровська областьДніпропетровська областьДніпропетровська область

Дніпропетровська область

 

Схожі за змістом слова та фрази