Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow стрих-судн arrow СУВЕРЕНІТЕТ
   

СУВЕРЕНІТЕТ

(франц.souverainete— найвища влада) — повнота влади в державі. Поняття "найвища влада" склалося з появою класового суспільства та д-ви. Ідея С. виникла в умовах становлення капіталізму в боротьбі проти феод. роздробленості, яка гальмувала його розвиток у період, коли починалося утворення нац. абсолютистських д-в. В ході боротьби проти абсолютизму буржуазія, що йшла до влади, висунула ідею С. народу. Під цим гаслом відбувалися революції в США, Франції, Латинській Америці. Але владою, що її завоювали нар. маси, скористалася буржуазія, яка висунула на перший план С. д-ви, що забезпечувала класове панування, диктатуру великої буржуазії. Соціалістична революція встановлює С. народу і для народу. Вже в ході її утверджується верховенство трудящої більшості над експлуататорською меншістю. Тому в соціалістичних д-вах поняття "народний суверенітет" і "державний суверенітет" стали ідентичними. Національно-визвольний рух, що розгорнувся під впливом Великої Жовтн. соціалістичної революції і спрямований проти імперіалізму й колоніалізму, має своєю метою визволення поневолених народів і визнання їхнього С. Принцип дотримання С. є панівним у взаємовідносинах соціалістичних країн, у їхніх взаєминах з країнами, які розвиваються, а також з усіма ін. країнами. Визнання С. кожної

д-ви—один із принципів мирного співіснування. Його закріплено в Статуті ООН, у багатьох договорах міжнародних і деклараціях. Дотримання С. — осн. завдання сучас. міжнародного права. Політиці визнання С. за всіма д-вами протистоїть політика імперіалістичних д-в, які порушують С. народів, створюючи агресивні блоки, воєнні бази на чужих територіях. С. д-в передбачає їхню незалежність у відносинах з ін. д-вами. Ця незалежність є зовнішнім С., що не допускає втручання у справи даної д-ви з боку ін. д-ви. С. означає не лише політичну, а й екон. незалежність д-в. В умовах успішної антиколоніальної боротьби (в т. ч. проти неоколоніалізму, проти панування іноз. монополій), коли багато д-в здобули політ. С, посилюється їхня боротьба за екон. незалежність — "економічний суверенітет". С. д-ви поширюється на її територію. Звідси — поняття "територіальний суверенітет". У найзагальнішій формі це поняття виражає С. народів над матеріальними засобами їхнього життя. Як наслідок цього в умовах антиімперіалістичної боротьби висувається поняття "суверенітет над природними багатствами". Всі ці поняття, що випливають із заг. поняття "суверенітет", являють собою по суті комплекс суверенних прав д-ви. Суверенітет СРСР, УРСР, як і ін. рад. союзних республік, — справжній С. народу. Внаслідок перемоги Великої Жовтн. соціалістичної революції, яка проголосила суверенність народів Росії, С. у рад. республіках втілився в диктатурі робітн. класу в союзі з трудящим селянством, а згодом, після ліквідації експлуататорських класів, — у повновладді всього народу, яке послідовно здійснюється в загальнонар. д-ві. За всіма націями, які пригноблювались царизмом і великоруською буржуазією, було визнано право націй на самовизначення (див. Ленін В. І. Повне зібр. тв., т. 35, с. 137). Укр. Рад. республіка утворена 12 (25). XII 1917 як самостійна держава. Трудящим Рад. України довелося вести боротьбу за С. робітничо-сел. влади як єдиної суверенної влади, що виключала будь-яку ін. владу на території України. Перший Всеукраїнський з'їзд Рад, проголосивши Україну Республікою Рад, заявив, що влада на території республіки належить виключно Радам робітн., солдат. і селянських депутатів. Утворений 1922 Союз РСР не послабив, не обмежив, не поглинув національної державності і С. союзних радянських соціалістичних республік. Утворений на основі принципу соціалістичного федералізму, в результаті вільного самовизначення націй і добровільного об'єднання рівноправних рад. республік, Союз РСР є єдиною союзною багатонац. д-вою. Союзні радянські республіки об'єднані спільною метою побудови комунізму, братерською взаємодопомогою і взаємодією, послідовним нар. характером влади державної в Союзі і республіках. В народності влади в СРСР і союзних республіках — суть С. Суверенними є не тільки Союз РСР у цілому, а й кожна з 15 союзних республік, що входять до його складу. При цьому суверенітет СРСР гармонійно поєднується з С. союзних республік. Таке поєднання зумовлене формою державного устрою СРСР. Тільки в результаті об'єднання цих республік в єдину федеративну д-ву на основі ленінських принципів і можливе було збереження С. республік, суверенні права яких охороняються Союзом РСР. Це стосується здійснення завдань як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Єднання, яке зумовлювало схожість, а найчастіше і однаковість постанов і декретів, що приймались у галузі внутр. політики, вело до єдності зовн. політики, договірних і дипломатичних актів. З утворенням СРСР здійснення зовн. політики було віднесено до відання Союзу, але [відповідно до резолюції XII з'їзду РКП(б) з національного питання] при цьому забезпечувалася реальна участь в органах зовн. зносин представників республік. У ході Великої Вітчизн. війни дедалі наочнішою ставала необхідність безпосередньої участі союзних республік у здійсненні зовн. політики СРСР, розширенні в післявоєнний час міжнар. зв'язків СРСР і союзних республік з ін. д-вами, зокрема шляхом участі в міжнар. орг-ціях, що ставили своїм завданням зміцнення миру та безпеки, розвиток міжнар. співробітництва з екон., соціальних і культур. проблем, участі союзних республ ік у міжнар. конференціях та міжнар. договорах. Тому 1.ІІІ 1944 було прийнято закон, яким передбачалося право союзних республік вступати в безпосередні зносини з іноз. д-вами, що було закріплено внесенням у Конституцію СРСР 1936 (ст. 18-б) та в конституції союзних республік (у Конституції УРСР 1937 в ст. 15-6) відповідних доповнень. У ст. 80 діючої Конституції СРСР зазначено: "Союзна республіка має право вступати у відносини з іноземними державами, укладати з ними договори і обмінюватися дипломатичними і консульськими представниками, брати участь у діяльності міжнародних організацій". Конституційне закріплення суверенних прав союзних республік у галузі зовн. політики знайшло своє відображення і в конституціях союзних республік (ст. 74 Конституції УРСР).

В. М.Корецький

 

Схожі за змістом слова та фрази