Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow нев-нюр arrow НІДЕРЛАНДИ
   

НІДЕРЛАНДИ

Королівство Нідерландів — д-ва, розташована в Західній Європі на узбережжі Північного моря. Тер. — 41,186 тис. км2. Нас. — 15,981 млн. чол. (2001, оц.): голландці (81 %), фламандці (12 %), фризи (бл. З %), німці (бл. 1,5 %) та інші. Столиця — м. Амстердам. Місцеперебування уряду та парламенту — м. Гаага Адміністратив но-територіальний поділ — 12 провінцій. Офіц. мова — голландська. Грошова одиниця — гульден; з березня 2002 — євро.

Державний герб Нідерландів - leksika.com.ua

Національне свято — День королеви (короля). Становлення сучас. нідерл. державності відносять до часів Вел. франц. революції кін. 18 ст. Після проголошення в умовах франц. окупації Батавської республіки (об'єднувала всі нідерл. провінції) 1798 була прийнята конституція, в якій враховувався франц. конст. досвід. Зі змінами у Франції держ. ладу 1801 і 1805 приймалися наст, конституції. 1806 країна була перетв. на конст. монархію — Королівство Нідерландів; монархом став брат франц. імператора. 1813 нідерл. державність ліквідовано і Н. приєднано до Франції. Після краху наполеонів, імперії за рішенням Віденського конгресу 1814—15 було відновлено Нідерл. королівство у складі Голландії і Бельгії (у результаті революції 1830 Бельгія відокремилася від Н.). 1814 прийнято тимчас. конституцію, а 1815 введено конституцію новоутв. д-ви. 1840 після відповідних конст. змін у Н. встановилася держ. форма конст. монархії. Під час рев. подій 1848, які мали загальноєвроп. характер, прийнято чергову конституцію. Вона сприяла дальшій демократизації держ. ладу Н. Згодом була здійснена кардинальна ревізія цієї конституції і вона стала називатися конституцією Н. 1887. До неї вносилися численні зміни і доповнення, частина з яких стосувалася виб. права. 1983 відбувся ще один перегляд осн. закону.

За формою держ. правління Н. — парламентарна монархія. Законод. влада належить двопалат. парламентові — Генеральним штатам. До складу нижньої — другої палати входять 150 депутатів, обраних шляхом заг. і прямих виборів за пропорц. системою. Депутатами верхньої — першої палати є 75 осіб, обраних шляхом непрямих виборів. Членів цієї палати обирають провінц. штати (асамблеї). Віковий ценз для активного і пасивного виб. права однаковий — 18 років. Строк повноважень обох палат — 4 роки. За конституцією депутат не може бути членом уряду. Всі законопроекти спочатку розглядаються другою палатою, після чого передаються на розгляд першої. Перша палата не має можливостей внести до законопроекту зміни та доповнення: вона може або схвалити, або відхилити його. Досить звичайною є практика розгляду законопроектів на спільних засіданнях палат. Члени уряду мають право брати участь у засіданнях палат парламенту. Главою д-ви є королева (король). У конституції досить докладно регламентовані питання престолонаслідування, регентства та ін. (ст. 24—41). Формально монарх наділений досить широкими повноваженнями у сферах законод. і викон. влади. Проте реально його функції зведені до типових функцій глави д-ви за умов існування парламентар, форм правління. Усі акти короля потребують контрасигнування з боку глави уряду або його окр. членів. За конституцією, виконавчу владу здійснюють король і міністри (ст. 42). Але реально вищим органом викон. влади є уряд — рада міністрів на чолі з прем'єр-міністром. Склад уряду формує король, зважаючи на розстановку парт.-політ. сил у парламенті. Король звичайно призначає прем'єр-міністром лідера партії більшості або лідера однієї з партій, що утворили коаліцію більшості. Уряд відіграє першорядну роль у держ.-політ. житті країни. Він несе політ, відповідальність перед обома палатами парламенту.

Особливістю організації держ. механізму в Н. є наявність передбаченого конституцією спец, органу — держ. ради, членів якої призначає безстроково королева (король). Ними є переважно відставні держ. діячі, політики тощо. До найважливіших функцій ради віднесене консультування (поперед, розгляд) з питань прийняття конкр. законів та актів глави д-ви, затвердження міжнар. договорів і розгляд адм. спорів. Головою держ. ради є монарх, хоча її роботу координує заст. голови, призначуваний із членів ради. Систему судів очолює Верх. суд. Нижчими судами є апеляц. суди, окружні й кантональні суди. Саме заг. суди здійснюють функцію конст. контролю. Суддів призначає монарх безстроково.

Н. — унітарна д-ва. У кожній з провінцій населення обирає штати (асамблею) строком на 4 роки. Зі свого складу члени асамблеї формують виконком. Представником центр, уряду в провінції є королів, комісар (уповноважений), якого призначає глава д-ви. Комісар головує в асамблеї провінції з правом дорадчого голосу та є членом виконкому, де головує з правом вирішального голосу. Нижчою ланкою адм.-тер. поділу є громади (муніципалітети). В кожній громаді функціонують асамблея, викон. рада і бургомістр. Взаємовідносини між ними побудовані за схемою, прийнятою для провінції.

Н. - член ООН з 1945, НАТО з 1949, ЄС та ряду ін. міжнар. і регіон, організацій. Дип. відносини України з Н. встановлено І.ІV 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази