Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАГНАТИ
   

МАГНАТИ

(польс. magnat, від пізньолат. magnatus — вельможа, багата, знатна людина) — великі феодали, родовита і багата знать у ряді країн Європи, в т. ч. аристокр. прошарок шляхти на укр. землях часів панування Великого князівства Литовського і Речі Посполитої. Поява М. пов'язана з розвитком феод, відносин, концентрацією зем. власності в руках феод, верхівки і розширенням станових привілеїв останньої. Великі феод, маєтки виникають на укр. землях переважно з кін. 14 ст., а становлення М. як окремої соціальної верстви завершується протягом 15—16 ст. На поч. 17 ст. М. володіли 70—80 % укр. земель. Осн. критеріями належності до М. була значна зем. власність (розмір не був чітко визначений) або кількість димів-дворів (як правило, 500 і більше). М. ставали за походженням або в результаті шлюбу.

Незважаючи на форм. юрид. рівність шляхет. стану, М. займали панівне становище в д-ві, посідали протягом кількох поколінь найвищі держ. посади (напр., у пани-раді Вел. князівства Литовського), очолювали місц. уряди. Крім того, характерні риси М. — наявність почес. титулів, власних збройних загонів, великих дворів, васалів. М. укр. походження були урівняні в правах з польськими (15 ст.) і литовськими (1563). В Україні окр. магнатські двори відігравали значну роль в духовному житті як культурно-освітні центри. Найвідоміші магнатські роди: Вишневецькі, Гойські, Заславські, Киселі, Немиричі, Острозькі, Потоцькі, Сапєги, Тишкевичі, Чапли-чі, Чорторийські. З серед. 16 ст. поступове розпорошення зем. володінь призводить до нівелювання магнат, прошарку. Згодом М. були повністю зрівняні в правах з рос. дворянами.

Т. І. Бондарук.

 

Схожі за змістом слова та фрази