Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РОЗПРАВА
   

РОЗПРАВА

— 1) Судово-процес. розгляд справи у Великому князівстві Литовському, Речі Посполитій та Гетьманщині (див. «Суд і розправа в правах малоросійських»). 2) Становий суд у 1775—96 для державних селян у Російській імперії, зокрема в Лівобереж. і Слобід. Україні. Складався з двох ланок: нижчої (нижньої Р.) та вищої (верхньої Р.). Нижня

Р. (у повітах) вирішувала дрібні крим. та цив. справи усіх селян — некріпаків. До її складу входили 8 засідателів. Очолював її розправ-ний суддя, якого призначало губ. правління з чиновників. Рішення нижніх Р. оскаржувалися у верхніх Р. (утворювалася, зазвичай, одна на губернію), тобто вони розглядали справи в порядку апеляції. Верхні Р. поділялися на 2 департаменти — крим. та цивільні, які складалися з голів, призначених Сенатом, та з 5 засідателів, обраних селянами. Обидва суди скликалися періодично — мали 3 сесії на рік. У 1837—58 реформою управління держ. селянами для суду над ними були утворені сільські Р. (по дрібних цив. справах і проступках) та волосні (для оскарження їх рішень).

Літ.: Федотов-Чеховский А. А. Акты, относящиеся до ґражд, расправы древней России, т. 1—2. К., 1860-63.

В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази