Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow алгор-алч arrow АЛМА-АТА
   

АЛМА-АТА

- місто, столиця Каз. PCP, обласний центр. Лежить у передгір'ях Заілійського Алатау на вис. 650-950 м над р. м., між річками Великою Алматинкою та Малою Алматинкою (бас. Ілі). Залізнична станція, вузол автошляхів, аеропорт. 851 тис. ж. (1976). Поділяється на 6 міських районів. А. засн. 1854 як військ. укріплення Вєрноє на місці казах, поселення Алмати (Яблуневе). В 1867 перейменовано на м. Вєрний, яке стало центром Семиріченської обл. в складі Туркестанського генерал-губернаторства. В 19 ст. Вєрний був місцем політ. заслання. Під час революції 1905-07 у місті працювала с.-д. група, відбувалися політ. демонстрації, страйки. В 1917 створено більшовицьку орг-цію, яка очолила повстання 2-3.ІІІ. 1918, внаслідок якого у Вєрному було встановлено Рад. владу. Під час громадян. війни місто стало військ, і політ. центром Семиріччя. В 1921 перейменовано на А. З 1929 А.- столиця Каз. PCP. За роки Рад. влади А. стала значним індустріальним центром. Провідні галузі пром-сті - харчова та легка. Харчова пром-сть представлена молочною, виноробною, тютюновою, чайною, м'ясоконсервною і плодоконсервною галузями; легка - бавовняною, хутровою, трикотажною, взут. та швейною галузями. Розвинуті машинобудування і металообробка (з-ди важкого машинобудування, вагоноремонтний, ремонтно-підшипниковий та ін.). Підприємства пром-сті буд.

матеріалів (деревообр. та домобудівний комбінати, з-ди залізобетонних виробів, цегельний, асфальтовий). Розвинуті поліграфічна пром-сть та енергетика (ТЕС, каскад ГЕС на Великій Алматинці). На лівому березі Малої Алматинки розміщена селестокова станція і гребля, яка захищає місто від селевих потоків, уздовж русла - система протиселевого захисту (див. Сель).

А.- важливий культурний центр. У 1976/77 навчальному році - 147 загальноосв. шкіл (113,5 тис. учнів), 14 профес.-тех.шкіл і училищ, 15 серед, спец. навч. закладів, і4 вузів, зокрема Казахський університет імені С. М. Кірова, ін-ти політех., с.-г., мед., пед., консерваторія та ін. Академія наук Казахської PCP. 110 масових б-к, 80 клубних закладів, 3 музеї (Центральний музей Казахстану, Державний музей мистецтв Казахської PCP, Будинок-музей М. О. Ауезова), 6 театрів (опери та балету ім. Абая, драм. ім. М. О. Ауезова та ін.), 95 кінотеатрів і стаціонарних кіноустановок, кіностудія " Казах -фільм", респ. Палац піонерів, станція юних натуралістів і юних техніків, дит. залізниця. Виходять 14 респ., дві обл. та одна міська газети, журнали казах, і рос. мовами. Респ. радіо і телебачення. В районі А.- курортна зона і спорт, комплекс Медео.

За Рад. часу А. докорінно реконструйовано. Серед визначних ар-хіт. пам'яток: дерев'яний собор (1907, інж. А. Зенков), мед. ін-т (1939, арх. О. Гегелло), театр опери та балету (1941, арх. М. Простаков), гол. будинок АН Казах. PCP (1957, арх. О. Щусєв, М. Простаков), Будинок уряду (1958, арх. Б. Рубаненко), готель "Алма-Ата" (1967, арх. І. Картасі та В. Чиркін). Пам'ятники: В. І. Леніну (1958, скульптор Є. Вучетич), Аман-гельди Іманову (1950, скульптор Х.-Б. Аскар-Сариджа, арх. Т. Басенов та ін.), Абаю (1960, скульптор X. Наурзбаєв), монумент Слави (1967, скульптор Р. Сейдалін), Чокану Валіханову (1969, скульптор X. Наурзбаєв, арх. Ш. Валіханов).

Літ.: Дуйсенов Е. Алма-Ата. Алма-Ата, 1968; Город мой Алма-Ата. Алма-Ата, 1971.

алма-атаалма-ата

 

Схожі за змістом слова та фрази