Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дер-дех arrow ДЕРЖАВНІ СЕЛЯНИ
   

ДЕРЖАВНІ СЕЛЯНИ

- стан селян у Росії та на Україні 18-19 ст., які за користування землею сплачували державі феод. ренту і вважалися особисто вільними. Стан Д. с. було оформлено указами Петра І з ще не покріпачених селян (чорносошні селяни, половники, однодвірці, селяни нерос. народностей Поволжя і Приуралля, рангові селяни, посполиті селяни та ін.). Пізніше до Д. с. було зараховано кол. економічних селян і селян територій, возз'єднаних з Росією в кін. 18 ст., колоністів, які оселялися на держ. землях, зокрема на Пд. Україні, кол. кріпаків конфіскованих польс. маєтків тощо. На 1858 в Рос. д-ві налічувалося 9 345 342 Д. с. чол. статі (45,2% землеробського населення Європ. Росії).

Осн. маса Д. с. сплачувала д-ві грошовий оброк. На тер. Правобережної України, Білорусії та Прибалтики держ. маєтки здавалися в оренду поміщикам-посесорам; Д. с. тут відбували переважно панщину, і їх становище мало чим відрізнялося від кріпацького. Дворяни систематично присвоювали держ. землі і прагнули перетворити Д. с. на кріпаків (див. Генеральне межування). Зростало обезземелення Д. с. На поч. 40-х pp. 19 ст. 325 тис. душ чол. статі не мали наділу або користувалися лише городами (див. Халупники, Комірники, Бобилі, Городники). Посилення гноблення і сваволі з боку царських урядовців і поміщиків-посесорів викликало заворушення серед Д. с. (напр., виступ приписних селян Луганського ливарного заводу 1822, "холерні бунти"). Загострення антифеод. боротьби змусило царський уряд провести реформу управління Д. с. 1837-41, яка, проте, не внесла докорінних змін у їхнє становище. Феод. гноблення Д. с. викликало зростання сел. Руху (див. "Картопляні бунти"). Указом від 16(28).VIII 1863 Д. с. зх. губерній, у т. ч. Правобережної України, було переведено в розряд селян-власників, які мали вносити викупні платежі протягом 49 років. Згідно з указом 1866 за всіма групами Д. с. було закріплено за сплату оброку зем. наділи в безстрокове користування. В 1885 Д. с. Росії, за винятком Закавказзя й Сибіру, в обов'язковому порядку було переведено на викуп (мали сплачувати його протягом 44 років).

Літ.: Дружинин H. М. Государственные крестьяне и реформа П. Д. Киселева, т. 1-2. М.-Л., 1946-58; Історія селянства Української PCP, т. 1. К., 1967.

 

Схожі за змістом слова та фрази