Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow бей-береж arrow БЕЛЬГІЯ
   

БЕЛЬГІЯ

Королівство Бельгія - держава в Зх. Європі. Омивається Північним м. В адміністративному відношенні поділяється на 9 провінцій.Державний лад. Б.- конституційна монархія. Діючу конституцію прийнято 1831. Глава д-ви - король. Законодавчу владу здійснює двопалатний парламент у складі палати представників і сенату (строк повноважень обох палат - 4 роки), виконавчу - призначуваний королем і формально підзвітний парламентові уряд (рада міністрів), що його очолює прем'єр-міністр.

Природа. Більша частина країни- низовина, що поступово знижується до узбережжя Північного м. Піщані дюни і споруджені паралельно берегові дамби захищають смугу родючих польдерів від затоплення морською водою. Лише на Пд. Сх.- невисокий гірський масив Арденни (вис. до 694 м, г. Ботранж). Корисні копалини: кам. вугілля, буд. матеріали, зокрема мармур, невеликі родовища заліз. і поліметалевих руд, сурми та ін. Клімат помірно теплий, морський. Пересічна т-ра січня + 3, +4°, липня +18, +19°. Річна сума опадів від 700 мм до 1500 мм (в Арденнах). У Б.- густа сітка річок (найбільші Маас, Шельда, Ізер), з'єднаних каналами. Грунти на Пн. здебільшого бурі лісові (на польдерах - алювіальні), на Пд.- підзолисті та буроземні. Бл. 18% площі Б. вкрито лісами, переважно дубовими та буковими. В Арденнах - нац. парк.

Населення за нац. складом поділяється на 2 осн. групи: фламандців (бл. 5,2 млн. чол., 1975, оцінка) і валлонів (бл. 4 млн. чол.). У Б. налічується бл. 700 тис. іноз. робітників - італійців, іспанців, французів, греків, голландців, марокканців та ін. Держ. мови - французька і фламандська. Пересічна густота населення - 321 чол. на 1 км2 (1975). 87,1% населення живе в містах (1973). Найбільші міста: Брюссель, Антверпен, Льєж.

Історія. За старод. часів на тер. Б. жило кельтське плем'я белгів. У 57 до н. е. країну завоював Юлій Цезар і включив її до складу Рим. імперії. В 3 ст. до Б. вторглися герм. племена франків і фризів. Белги були частково винищені франками, а частково злилися з ними. В 5-9 ст. тер. Б. перебувала в складі Франкської держави. За Верденським договором 843 тер. Б. було поділено по р. Шельді на дві частини: західна відійшла до Франції, східна - до Лотарінгії. В 11 ст. тут розвинулися феод. відносини. В 13-14 ст. Б. стала ареною запеклої боротьби між Англією і Францією. В кін. 14-15 ст. Б.- володіння бургундських герцогів, з 1477 - під владою Габсбургів, з 1555 - у складі Іспанії. За Утрехтським миром 1713 вона знову ввійшла до складу імперії Габсбургів. Внаслідок бурж. революції 1789-90 панування австрійців було ліквідовано. 11.І 1790 проголошено д-ву Сполучені Штати Бельгії, але 1791 Австрія відновила свою владу над Б. В 1795 франц. термідоріанський конвент оголосив про приєднання Б. до Франції. Після падіння імперії Наполеона І Б. за рішенням Віденського конгресу 1814-15 об'єднано з Голландією в єдине королівство - Нідерланди. В результаті революції 1830 Б. здобула незалежність. У 2-й чверті 19 ст. розгорнувся процес капіталістичної індустріалізації. В кін. 19 ст., внаслідок дальшого посилення експлуатації трудящих метрополії, населення і природних ресурсів колонії Бельг. Конго (з 1908), Б. швидко перетворюється на країну з високорозвинутою пром-стю. Під час 1-ї світової війни Б. окупували нім. війська Під впливом Великої Жовтн. соціалістич. революції бельг. робітн. рух стає більш масовим, організованим і цілеспрямованим. У 1921 в Б. утворилася компартія. Під її керівництвом трудящі Б. виступали з вимогами поліпшення матеріальних умов, проти загрози фашизму і війни, за зближення з СРСР. Внаслідок цього уряд Б. 1935 встановив дипломатичні відносини з СРСР. У роки 2-ї світової війни Б. була окупована військами гітлерівської Німеччини (1940-44). Компартія Б. очолила патріотичні сили і організувала в країні широкий Рух Опору. В його лавах діяли рад. партизан. підрозділи (зокрема, "За Батьківщину"), що складалися з колишніх військовополонених, які здійснили втечу з гітлерів. таборів. У цих підрозділах, а також в бельг. загонах проти фашизму боролися представники багатьох народів СРСР, в т. ч. українського. У вересні 1944 англо-амер. війська, використавши сприятливу обстановку, що створилася в результаті перемог Рад. Армії, і спираючись на бельг. Рух Опору, визволили тер. Б. від нім.-фашист. окупантів. Б.- член ООН з 1945. Після 2-ї світової війни пануючі класи Б. підтримували політику "холодної війни" проти СРСР та ін. соціалістичних країн. У 1948 Б. стала членом Західного блоку, 1949 - НАТО (з 1967 на тер. Б. розміщено штаб-квартиру НАТО). В 1955 Б. підписала Паризькі угоди 1954. Б. входить до Бенілюксу, бере участь у міжнародних державних монополістичних орг-ціях: Європейському об'єднанні вугілля і сталі (з 1951), Європейському економічному товаристві, Європейському товаристві по атомній енергії (з 1957, див. Євратом) та ін. Під тиском нац.-визвольної боротьби в Африці Б. змушена була надати незалежність колоніям Конго (1960) і Руанда-Урунді (1962). Б. підтримує екон. і культ. зв'язки з СРСР та ін. соціалістичними країнами. В 1974 підписано договір про розвиток екон., пром., наук. і тех співробітництва між СРСР і Бельгійсько-Люксембурзьким союзом; 1975 - рад.-бельг декларацію, що регулює екон відносини між обома країнами.

К. О. Джеджула.

Політичні партії, профспілки.

Соціально - християнська партія, засн в 20- 30-х рр. 19 ст. Партія буржуазії і католицького духівництва. Бельгійська соціалістична партія, заснована 1885. Партія свободи і прогресу, заснована в 30-х рр. 19 ст. Включає різні верстви буржуазії й частину інтелігенції. Демократичний фронт франкофонів (ДФФ), засн. 1965. Об'єднання валлонів (ОБ), засн. 1968. ДФФ і ОВ включають представників дрібнобурж. кіл і частину валлонської інтелігенції, виступають за перетворення Б. на федеративну д-ву. Народний союз, засн. 1954 на базі різних фламандських націоналістичних орг-цій. Комуністична партія Бельгії, засн. 1921. Загальна федерація праці Бельгії, засн. 1945. Входить до Міжнародної конфедерації вільних профспілок. Конфедерація християнських профспілок, засн. 1908; Загальна конфедерація ліберальних профспілок, засн. 1930

Господарство. Бельгія -високо-розвинута індустріальна капіталістична країна з інтенсивним с. г. Провідні галузі економіки значною мірою контролюються монополіями США, ФРН, Великобританії та ін. Більшість галузей г-ва має експортну спрямованість, високий рівень концентрації виробн. У 70-х рр. в економіці Б. посилилися кризові явища. В 1975 валовий нац. продукт скоротився на 1,4%, роздрібні ціни зросли на 12,8%, число безробітних 1976 становило 400 тис. чол. Пром-сть дає бл. 50% нац. доходу. Енергетика базується на імпортних нафті й газі та місцевому вугіллі. В 1975 вироблено 37 млрд. квт год електроенергії, з них 17% - на АЕС Важливе місце в економіці Б. належить металургії (на довізних рудах) та машинобудуванню (трансп., електротех., верстатобудування, радіо електроніка), виробн. добрив, пластмас, нафтопереробній пром-сті Розвинуті також текст., скляна паперова пром-сть, виробн. буд матеріалів, гранування алмазів Далеко за межами країни відомі бельг. мережива. Пром. центри: Брюссель, Антверпен, Льєж, Шарлеруа, Гент.

Сільське г-во не забезпечує потреб країни. Б. імпортує пшеницю, кормові й тех. культури. Переважають дрібні й серед. сел. г-ва, поширена оренда землі. Провідна галузь с. г.- молочно-м'ясне тваринництво. Поголів'я (млн., 1975): великої рогатої худоби - 2,9, свиней - 4,6. Розвинуте птахівництво. Осн. спеціалізація землеробства - виробн. фуражних культур. Значні площі - під сіножатями. Вирощують також пшеницю (1975 - 719 тис. т), жито, ячмінь, овес, картоплю, з тех. культур - цукр. буряки (4916 тис. т). Важливе значення мають овочівництво, садівництво, квітникарство. За густотою внутр. трансп. шляхів Б. посідає 1-е місце в світі. Довжина (тис. км, 1974) з-ць - 4,4, автошляхів - 25, внутр. водних шляхів - 1,6. Тоннаж мор. торг. флоту - 1,4 млн. брутто peг. т (1975). Мор. порти - Антверпен, Гент, Брюгге. В Брюсселі - міжнар. аеропорт. Б. експортує чавун, сталь, хім. товари, продукцію машинобудування, текст. вироби, скло, цемент та ін.; імпортує заліз. руду, концентрати руд кольорових металів, нафту, бавовну та ін. Осн. частка зовн. торгівлі припадає на ФРН, Францію, Нідерланди. Активні екон. зв'язки, що склалися між Б. і СРСР, набули, зокрема, форми мішаних торг. фірм по експорту і імпорту пром. товарів (див., напр., "Бельсо"), Грош. одиниця - бельг. франк. За курсом Держбанку СРСР, 100 бельг. франків = 2,07 крб. (серпень 1977). Р. А. Завздний. Медичне обслуговування. В 1975 в Б. налічувалося 87,2 тис. лікарняних ліжок (8,9 ліжка на 1 тис. ж.). Лікарні належать гол. чин. різним громадським орг-ціям, реліг. громадам та приватним особам. Мед. допомогу подавали 17,3 тис. лікарів (1 лікар на 566 ж.), більшість яких практикують приватно. Лікарів готують мед. ф-ти університетів Брюсселя, Гента, Льєжа і Левена. Відомі кліматичні курорти Зебрюгге і Остенде, бальнеологічний курорт Спа.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. Половина шкіл Б.- приватні, гол. чин. католицькі В 1973/74 навч. р. у шестирічних поч. школах налічувалося понад 987 тис. учнів, у шестирічних серед. школах, профес. і пед. уч-щах - понад 845 тис, у вузах, де навчання платне,- 149 тис. студентів. Найбільші вузи: ун-ти в Антверпені, Брюсселі, Льєжі, Генті та ін. Наук. установи: Нац. центр металург. досліджень, Центр по дослідженню ядерної енергії. Королівська обсерваторія, кілька академій, зокрема, Бельгійська королівська Академія наук, літератури та красних мистецтв. Б-ки: Нац. у Брюсселі, ун-тів у Брюсселі, Генті, Льєжі та Левені. В Антверпені та Брюсселі - королівські музеї красних мистецтв.

В. З. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1974 в країні виходила 31 щоденна газета заг. тиражем бл. 2,5 млн. примірників і 107 ін. періодичних видань. Найпоширеніші щоденні газети: "Стандард" ("Прапор", з 1914), "Суар" ("Вечір", з 1887), "Гет фолк" ("Народ", з 1891), "Пепль" ("Народ", з 1885). Орган Компартії Бельгії "Драпо руж" і "Роде ван" франц. і флам. мовами ("Червоний прапор", з 1921). Осн. журнали: "Де пост" ("Пошта", з 1949), "Патріот-Ну-вель іллюстре" ("Патріот Новий ілюстрований", з 1884). Інформаційне агентство "Бельга" (засн. 1920) є акціонерним т-вом найбільших газет. Радіомовлення ведеться з 1924, телебачення - з 1953. Нац. радіотелевізійна організація засн. 1960. о. В. Ткачов.

Література бельгійського народу розвивається переважно двома мовами: франц. і фламандською. Література французькою мовою. Перші пам'ятки писемності належать до 1200. В 13-14 ст. існувала куртуазна література. В епоху Відродження виступали гуманіст Ж. Лемер де Бельж, автор памфлетів Ф. де Марнікс де Сент-Альдегонд та ін. З серед. 18 ст. л-рі властиві просвітительські тенденції. Бурж. революція в Б. 1830 сприяла розвиткові реалізму. Соціальні теми були визначальними для поетів Т. Вестенрада, Е. Ваккена, Ф. Стевенса, прозаїків Е. Леклерка, Ж. Демулена. Найвидатніший твір бельг. л-ри 19 ст.- "Легенда про Уленшпігеля" (1867) Ш. Де Костера. Велику роль у розвитку нової л-ри відіграло літ. об'єднання "Молода Бельгія". Йото прогресивне крило (К. Лемоньє, Ж. Екаут, Е. Верхарн) виступало за реалістичне мистецтво. З кінця 19ст. поширився символізм (М.Метерлінк, Ж.Роденбах, А. Моккель, Ш. ван Лерберг, А. Жіро, І. Жількен та ін.). На поч. 20 ст. в л-рі домінував жанр т. з. регіонального роману (М. дез Омбіо, Ж. Гарнір, Ж. Віррес, Ю. Крене, Н. Дофф), що відображав життя і побут різних місцевостей Бельгії. Соціалістичними ідеями пройняті романи М. Ренара ("Хліб наш насущний", 1919), Ж. Дестре ("Таємниця кожного дня", 1927), П. Нотомба ("Роман про 1830 рік", 1930) та ін. У 20-30-х pp. соціальні теми висвітлювали романісти ф. Елленс, К. Бюрньйо, поети А. Ейгеспарс, Р. Вів'є. З психологічними драмами, що поєднували в собі фарс і трагедію, виступав Ф. Кромме-лінк. В період гітлерівської окупації патріотичні, антифашист. вірші створили поети: комуніст Р. Блік (загинув у концтаборі), Ж. Варен, Ш. Муас, Д. Шайнерт, І. Гассель. Ряд творів 50-60-х pp. зображують події 2-ї світової війни (романи Д. Жіллеса, Д. Шайнерта та ін.). Сучас. поети: М. Ка-рем, Ж. Норж, А. Берньє та ін. Твори ПІ. Де Костера, К. Лемоньє, Е. Верхарна, М. Метерлінка,

Ж. Роденбаха перекладено укр. і рос. мовами.

Література фламандською мовою до поч. 18 ст. була частиною нідерландської. Відомі письменники 17 ст.: Й. Гардейн, А. Пойртерс, В. Огір, М. де Сван та ін. У 18 ст. л-ра занепала. На поч. 19 ст. виник рух за її відродження. Його очолив поет, історик і філолог Я.-Ф. Віллємо, який оспівував героїчне минуле фламандського народу (вірш "До бельгійців", 1818, та ін.). Зачинателем реалістичного напряму був Г. Консіанс. У 2-й пол. 19 ст. розвивалася л-ра, близька до критичного реалізму. Спроби створення соціального роману належать Д. Слексу, А. Бергману, В. Лове-лінг, А. Вазенару. З 80-х рр. передові письменники намагалися піднести значення фламандської л-ри (твори С. Бейссе, С. Стревелеа та ін.). У 1-й пол. 20 ст. реалістичну л-ру представляли Ф. Тіммерманс, поет Р. де Клерк, поет і романіст В Елсхот. Після 2-ї світової війни прогресивні письменники виступають за мир і демократію. Прозаїк Л.-П. Бон висвітлює життя робітників. Романи П. ван Акена "Тільки мертві можуть врятуватись" (1947) і Г. Валсхапа "Повстання в Конго" (1953) спрямовані проти фашизму і колоніалізму. Книга М. Дейзе "Священний гнів" (1952) розповідає про опір бельг. народу фашистам. У творах учасника бельг. Руху Опору поета-комуніста М. Брата звучить заклик до боротьби за мир і соціальну справедливість.

Архітектура. На тер. Б. збереглися середньовічні архіт. пам'ятки- романські церкви в Льєжі й Турне (11-12 ст.), готичні собори в Брюгге, Брюсселі, Антверпені, а також міські башти - "бефруа" (13-14 ст.). За доби Відродження Б.- один з найважливіших мистецьких центрів Європи (див. Нідерланди). В архітектурі панують стилі пізньої "пломеніючої" готики. В 16-18 ст. у мист. Б. склалася фламандська школа. Архітектура цього періоду поєднувала прийоми барокко з традиціями старонідерл. культури і нар.-реалістичними тенденціями (будинок П.-П. Рубенса в Антверпені, між 1611 і 1618; будинки гільдій у Брюсселі, між 1696 і 1720, арх. Г. де Брейн та ін.), церкви архітекторів В. Кубергера, Ж. Фран-карта, П. Гейсенса, В. Гесіуса, Л. Файдгербе (16-17 ст.). У 19 ст. формується власне бельг. архітектура, спочатку у формах класицизму (палац юстиції в Генті, 1836-46, арх. Л. Руландт), а в кін. 19 ст.- "модерну" (особняк Тасселя в Брюсселі, 1892-93, арх. В. Орта). Архітектурі поч. 20 ст. властиві пошуки раціоналістичних рішень. Після 1945 споруджуються пром., громад. і ділові будівлі, нові житл. райони сучас. архітектури (арх. Г. ван Кейк, Р. Брам, Л. Огейнен). Образотворче мистецтво. В 11-12 ст. розвивалося декорат.-ужиткове мистецтво (виливання з бронзи та ювелірна справа), в 13-14 ст. - настінний і станковий живопис, скульптура й мініатюра. В 16 ст. широкого розвитку набув станковий живопис (Ян Ван-Ейк, П. Брейгель). У 17 ст. в Б. виникла самостійна худож. школа, яка до кін. 18 ст. називалася фламандською, її найвидатніші представники: П.-П. Рубенс, А. Ван-Дейк, Я. Йордане, Ф. Снейдерс, Д. Тенірс та ін. У 19 ст. сформувалося власне бельг. мист. (портретист Ф.-Ж. Навез, пейзажист Т. Фурмуа, графіки й живописці Ф. Ропс, Дж. Ензор, скульптор К. Меньє та ін.). У 20 ст. в ньому поширилися формалістичні течії (А. Саверейс, Р. Магріт, К. Пермеке), але ряд митців (Ф. Мазерель, П. Полюс та ін.) зберігають реалістичні традиції. Розвиваються різні види декоративно-ужиткового мистецтва: різьблення на дереві та міді, мереживо тощо. Музика. В 15-16 ст. музика Б. справляла значний вплив на розвиток європ. муз. культури (т. з. франко-фламандська нідерландська школа - композитори Я. Об-рехт, А. Вілларт, Жоскен Депре, О. Лассо), проте з 17 ст. втратила своє провідне значення. У 18 - на поч. 19 ст. музика Б. була еклектичною; композитори наслідували франц., італ. і нім. зразки. В 19 ст. світової слави набула бельг. школа скрипкової (Ш. Беріо, А. В'єтан, Е. Ізаї) та віолончельної (А.-Ф. Серве, А. Батта, Ф. Демунк) гри. В 20 ст. на музиці Б. позначились імпресіонізм та різні авангардистські течії. Серед сучас. композиторів -Ж. Абсіль, Р. Дефоссе, Ф. Кіне; диригентів - Ф. Андре, Д. Дефо; скрипалів - А. Грюмйо, К. ван Несте. Оперні театри є в Брюсселі, Антверпені, Генті; консерваторії - в Брюсселі, Льєжі, Генті, Антверпені, Монсі; в Брюсселі - концертні т-ва, симфонічні оркестри; в Монсі - ін-т музикознавства. Театр. Театральна культура на тер. Б. зародилася за середньовіччя. В 13 - 15 ст. ставились літургійні драми, мораліте й містерії. На поч. 15 - в 16 ст. вірші та п'єси складали й виконували т. з. камерртори - цехові об'єднання. В 1650 в Брюсселі було збудовано дерев'яний театр, де виступали іноз. трупи. Відкритий 1700 театр "Де ла Монне" в Брюсселі, крім оперних, ставив і драм. спектаклі. В 1782 збудовано театр (пізніше названий "Дю Парк"), який показував циркові, а з 1870 - драм. вистави. З 30-х рр. 19 ст. розвивалася вітчизн. драматургія. Відкрилися театри в Генті, Антверпені та ін. містах. В кін. 19 - на поч. 20 ст. на розвиток бельг. театру великий вплив мала творчість М. Метерлінка, Ш. ван Лерберга, Ж. Роденбаха, М. Дютерм. На поч. і в 20-30-х рр. 20 ст. ставились п'єси бельг. драматургів Г ван Зіпа, ПІ. Спаака, Ф. Кроммелін-ка, Г. Тейрлінка, Г. Мартенса. В Б. працюють театри: "Дю Парк", "Де Галері", "Ле Рідо", "Де ла Бурс" у Брюсселі, "Королівський нац. театр", "Нідерл. камерний театр" в Антверпені та ін., держ. трупа в Генті. Ставляться п'єси Г. Генсена, Г Клауса, П. Віллемса, Б. Брехта, П Вайса та ін. При Королівській консерваторії є школа драм. мистецтва.

Кіно. В 1908 в Гарревелді створено першу бельг. кіностудію. В 1919 організовано "Бельгійську кінокомпанію", 1922 - кіностудію "Бельгійський фільм" у Машлені (поблизу Брюсселя). Випускались художні фільми, з кінця 20-х рр. почали виходити й етногр., видові, мистецтвознавчі (режисери Щ. Декекелер, А. Сторк, А. Ко-вен, пізніше П. Гасартс). Серед відомих фільмів-"Банкет контрабандистів" (1952, реж А. Сторк),

"Чайки вмирають у гавані" (1955, режисери Р. Кейперс, І. Міхілс, Р. Вергаверт), "Вже опадає мліла квітка" (1960, реж. П. Мейєр), "Прощання" (1966, реж. Р. Верхаверт), "Довга розмова" (1968, режисер Е. Дежелен), "Зустріч у Бре" (1971, реж. А. Дельво). Іл. див. на окремому аркуші, с. 448-449.

Літ.: Маркс К. "Зразкова держава" Бельгия. Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 5; Малые страны Западной Европы. M., 1972; Новиков Р. А. Бельгия: структурные изменения в экономике. М., 1971; Андреев Л. Г. Сто лет бельгийской литературы. М., 1967; Крашенинникова Н. Л. Архитектура Бельгии. В кн.: Всеобщая история архитектуры, т. 11. М., 1973; Гершензон-Чегодаева H. М. Фламандские живописцы. М., 1949.

БельгіяБельгіяБельгіяБельгія

 

Схожі за змістом слова та фрази