Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дін-доб arrow ДНІПРО
   

ДНІПРО

(поетичні назви - Дніпр, Славута, Славутич; грец.- Борисфен) - друга (після Волги) за довжиною і площею басейну ріка Європ. частини СРСР. Тече територією РРФСР, БРСР та УРСР. Довж. в природному стані 2285 км, після збудування каскаду водосховищ, що в багатьох місцях випрямили фарватер, довж. становить 2175 км (у межах УРСР- 1095 км). Площа бас. 504 тис. км2. Д. бере початок на Валдай-ській височині з невеликого болота. Впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. У верхів'ї тече неширокою заплавою, біля м. Орші перетинає пасмо пісковиків, утворюючи Кобеляцькі пороги. Нижче заплава розширюється до 12 км, русло поділяється на протоки, утворюючи острови й озера. Від гирла Прип'яті до греблі Каховської ГЕС Д. перетворено на суцільний ланцюг водосховищ, природне русло і значна частина заплави затоплені. На дільниці від Дніпропетровська до Запоріжжя були відомі Дніпрові пороги, які становили перешкоду наскрізному судноплавству. Нижче греблі Каховської ГЕС заплава Д. розширюється до 20 км.

Гідрографічна сітка в басейні Д. більше розвинута у верхній частині, що лежить у зоні мішаних лісів, найменше - в нижній частині, в межах степової зони. Гол. притоки: праві - Березина, Прип'ять, Тетерів, Рось, Інгулець; ліві - Сож, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Оріль, Самара. Д.- типова рівнинна ріка. Живлять Д. снігові, дощові й підземні води. Гол. частина стоку ріки (бл. 85%) формується вище Києва. За багаторічний період об'єм річного стоку коливався від 22,6 до 96 км3, пересічний багаторічний стік у гирлі становив 52,4 км3. Гідротех. буд-во значно змінило водний режим ріки. Льодостав утворюється у верхів'ї Д. на початку грудня, в пониззі - в кінці грудня; скресає Д. у верхів'ї - на початку квітня, в пониззі - на початку березня.

Д.- важливе джерело водних ресурсів і значна водно-транспортна магістраль. Дніпровсько-Бузьким каналом Д. з'єднаний з річковою системою Вісли, Березинською водною системою - з Зх. Двіною, Дніпровсько-Німанським каналом

- з Німаном. Після спорудження гідростанцій на Д. утворився суцільний глибоководний (3,5 м) шлях від гирла до м. Дорогобужа (1990 км). По Д. транспортують вугілля, заліз. руду, буд. матеріали, металолом, зерно, овочі, баштанні культури та ін. вантажі (див. Дніпродзержинський річковий порт, Дніпропетровський річковий порт, Запорізький річковий порт імені В. І. Леніна, Київський річковий порт). Серед ін. важливих пристаней і портів: Могильов, Рогачов, Жлобін, Канів, Черкаси, Кременчук, Нікополь, Херсон. З Д. починаються канали, воду яких використовують для водопостачання і зрошування: Дніпро -Кривий Ріг канал, Дніпро -Донбас канал, Північно-Кримський канал імені Комсомолу України та ін. На Д.споруджено гідростанції: Київську, Канівську, Кременчуцьку, Дніп-родзержинську, Дніпрогес імені В. І. Леніна і Каховську (див. Дніпровський каскад ГЕС). Завдяки гідровузлам на Д. зарегульовано бл. 19 км3 стоку ріки, що забезпечило потреби водопостачання, зрошування і обводнення значних площ земель (зрошено понад 500 тис. га); усунуто загрозу руйнівної дії поводей, поліпшилися умови для розвитку пром. рибного г-ва. Велике значення надається охороні вод Д. від забруднення. Побудовано очисні споруди на пром. підприємствах Києва, Черкас, Дніпропетровська, Запоріжжя, Херсона. Впроваджено системи оборотного водопостачання (Чорнобильська АЕС та ін. підприємства). В 1976 прийнято постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про заходи по запобіганню забрудненню басейнів Чорного та Азовського морів", за якою передбачено до 1985 повністю припинити скидання забруднених стічних вод у Д. На берегах ріки багато баз відпочинку, розвинутий туризм, багато пам'яток природи (Канівський заповідник, Липовський заказник, Обухівські плавні та ін.). У долині Д. люди живуть уже десятки тисяч років, про що свідчить наявність на його берегах залишків палеолітичних стоянок. У розселенні давніх племен, зокрема слов'янських, і в їхній економіці Д. відігравав велику роль. Д. вперше згадує в 5 ст. до н. е. Геродот, який особисто побував на цій ріці. З Д. та його притоками пов'язана історія Київської Русі. У 9-12 ст. по Д. проходив "шлях з варяг у греки", що зв'язував Балтійське й Чорне моря. З порожистою частиною Д. пов'язане виникнення Запорізької Січі. В 1696 на Д. було створено перше з'єднання військ. кораблів. Під час рос.-тур. війни 1768-74 для захисту України від тур.-тат. агресії почалося спорудження системи прикордонних укріплень - Дніпровської лінії. Парове судноплавство виникло на Д. в 1-й чверті 19 ст. У 1825 почав працювати перший буксирний пароплав, збудований у селі Мошнах (тепер Черкас. обл.). В 1850 відкрилася перша регулярна пасажирська лінія між Кременчуком і Пінськом. Того ж року споруджено Ланцюговий міст у районі Києва - один з перших постійних мостів через Д. Під час радянсько-польської війни 1920 і боротьби проти врангелівщини на Д. відбувалися запеклі бої (див. Каховський плацдарм). У ході Великої Вітчизн. війни 1941-45 на Д. було здійснено значні бойові операції, зокрема 1943 (див. Битва за Дніпро 1943, Дніпровська військова флотилія).

На берегах Д.- відомі історико-архітектурні заповідники - Києво-Печерська лавра, Видубицький монастир, о. Хортиця. В пам'ять героїв-комсомольців (див. Трипільський похід 1919) на дніпровій кручі в районі с. Трипілля Обухівського р-ну Київ. обл. 1956 встановлено обеліск. У Каневі над Д. поховано Т. Г. Шевченка, А. П. Гайдара, О. П. Ленського, в с. Прохорівці - М. О. Максимовича, в Києві-ген. армії М. Ф. Ватутіна. Д. оспівано в нар. піснях і думах, його образ втілено в укр., рос. і білорус. худож. л-рі: "Слові о полку Ігоревім", у творах О. Пушкіна і Т. Шевченка, М. Гоголя й Лесі Українки, І. Нечуя-Левицького. Велику ріку змальовано в поезії П. Тичини, М. Рильського, А. Малишка, В. Сосюри, у творах багатьох ін. укр. рад. прозаїків і поетів. Д. широко відображено у творчості укр. і рос. художників: Т. Шевченка, М. Мурашка, С. Світославського, І. Труїла, Г. Дядченка, А. Куїнджі та ін. Дніпровські краєвиди писав польс. художник Я. Станіславський. Д. присвячено численні полотна укр. рад. майстрів - М. Бурачека, М. Глущенка, О. Пащенка, Д. Шавикіна, С. Шишка, О. Шовкуненка, Т. Яблонської та ін. Широко відома пісня Д. Крижанівського "Реве та стогне Дніпр широкий" на слова Т. Шевченка та сучас. укр. нар. пісня "Ой чи чуєш, Дніпре". З образом Д. пов'язані твори М. Лисенка, М. Мусоргського, К. Стеценка, Г. Да-видовського, О. Верстовського, О. Даргомижського Д. оспівали рад. композитори в піснях (М. Фрадкін, К. Домінчен, П. Майборода, А. Лебединець), хорових і кантатно-ораторіальних (В. Борисов, Г. Жуковський, А. Кос-Анатольський), симф. та музично-сценічних творах (С. Людкевич, С. Прокоф'єв). Красу Д. відтворено у фільмах О. Довженка ("Іван", "Поема про море" - пост. Ю. Солнцевої), А. Кордюма ("Вітер з порогів"),І. Савченка ("Богдан Хмельницький", "Тарас Шевченко"). Д. зображено й у документ. і наук. популярних кінострічках. Іл. див. на окремому аркуші, с. 256-257. Літ.: Гидрологический ежегодник 1971 г., т. 2, в. 4-5. Р. Днепр и ее бассейны ниже устья р. Припять. К., 1976; Швец Г. И. Многовековая измен-чивость стока Днепра. Л., 1978.

Г. І. Швець (географія).

ДніпроДніпро

 

Схожі за змістом слова та фрази