Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дін-доб arrow ДМИТЕРКО
   

ДМИТЕРКО

Любомир Дмитрович [н. 5(18).ІІІ 1911, м. Винники, тепер у складі м. Львова]- український рад. письменник. Член КПРС з 1943. Навчався (1928-29) в Кам'янець-Подільському ін-ті нар. освіти. Перша збірка оповідань- "Вітер зі Сходу" (1930). Автор поетичних збірок "Іду!" (1930), "Молода земля" (1935), "Книга боротьби" (1939) та ін. Під час Великої Вітчизн. війни був військ. кореспондентом, видав кілька збірок віршів ("Слава", 1942; "На полі бою", 1944, та ін.). Після війни вийшли друком поетичні збірки "Вітчизна" (1948), "Осінь за океаном" (1959), "Крилатий кінь" (1974), "Земна вісь" (1977), драм. поема "Первоцвіт" (1970), роман "Розлука" (1957), трилогія "Міст через прірву" ("Обпалені громами", 1962; "Планета в теплих долонях", 1963; "Вечірня зоря", 1965), повість "Останні кілометри" (1972) та ін. В театрах України поставлено п'єси Д. "Генерал Ватутін" (1947), "Навіки разом" (1951), "Шляхи людські" (1960), "Лавровий вінок" (1972). З 1962 - головний редактор журн. "Вітчизна". Виступає як публіцист. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, 2 орденами Трудового Червоного Прапора, орденом "Червоної Зірки", медалями. Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1979).

Тв.: Роки, мрії, роздуми, т. 1-2. К., 1963; Вибрані твори, т. 1-2. К., 1971; Світе мій. К., 1978; Основа. К., 1978; Рос. перекл.- Последние километры. М., 1975.

Літ.: Про Любомира Дмитерка. К., 1971.

М. І. Дубина.

Дмитерко