Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow мін-мян arrow МОСКОВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1943
   

МОСКОВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1943

нарада міністрів закорд. справ СРСР, США та Великобританії з питань політики і співробітництва трьох держав під час Другої світової війни 1939-45. Відбулася 19—30.X 1943. Прийняла ряд важливих міжнар.-правових док-тів щодо скорочення строків війни проти нацист. Німеччини та її сателітів у Європі і післявоєнного мир. врегулювання. На конференції розглядалося питання про відкриття другого фронту в Європі, але його остаточне вирішення було відкладене до Тегеранської конференції 1943, яка відбулася 28.ХІ-1.ХІІ 1943. М. к. 1943 визнала за необхідне створити механізм, який забезпечував би тісніше співробітництво між урядами держав-учасниць при розгляді європ. питань. З цією метою було вирішено заснувати Європ. консультат. комісію у м. Лондоні (Великобританія), яка мала виробляти відповідні рекомендації трьом урядам. Міністри закорд. справ прийняли декларації: про заг. безпеку, про Італію та про Австрію. Під час конференції була оприлюднена також декларація Й. Сталіна, Ф. Рузвельта і У. Черчілля про відповідальність гітлерівців за скоєні злочини. Декларація про заг. безпеку, до якої приєднався Китай, зафіксувала рішучість 4 держав продовжувати війну проти агресорів до їх повної поразки і безумовної капітуляції. У вирішенні питань капітуляції та роззброєння союзні д-ви зобов'язалися діяти спільно. Учасники конференції проголосили, що їх спільні дії триватимуть і в повоєнний час. Декларація проголосила необхідність утворення міжнар. організації для підтримання миру і безпеки між народами, заснованої на принципі суверен, рівності всіх миролюбних держав. Учасники конференції вирішили, що після війни вони співробітничатимуть між собою та з ін. об'єднаними націями з метою досягнення заг. угоди стосовно регулювання озброєнь. Уряди погодились застосовувати свої ЗС на території ін. держав тільки після спільної консультації і для цілей миру і безпеки. Декларація про Італію передбачала проведення заходів, спрямованих на повне викорінення фашизму і встановлення у цій країні дем. ладу. Вирішено було утворити Консультат. раду з питань Італії у складі представників урядів трьох союзних держав, Франц. к-ту нац. визволення, а також Греції та Югославії. Рада мала сформулювати рекомендації з метою координації політики союзників щодо Італії.

Декларація про Австрію проголосила бажання союзників «бачити відбудованою вільну і незалежну Австрію». Проте в декларації зверталася увага Австрії на те, що вона несе відповідальність за участь у війні на боці нацист. Німеччини і що при остаточному врегулюванні її статусу буде взято до уваги її внесок у визволення від фаш. тиранії. Декларація про відповідальність гітлерівців за скоєні злочини встановлювала, що нім. офіцери, солдати і члени нацист, партії, які чинили звірства, вбивства, катування мир. населення у захоплених ними країнах, постануть перед судом і будуть покарані на місці їх злочинів згідно з законами тих країн, де вони вчиняли свої злочини. Декларація не торкалася питання про гол. воєнних злочинців, злочини яких не були пов'язані з певним геогр. районом. Останні підлягали покаранню на підставі спільного рішення урядів союзних держав.

Ю. І. Нипорко.

 

Схожі за змістом слова та фрази