(ВУНК) - комісія для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та служб, злочинами, ств. рішенням Тимчасового робітничо-селянського уряду УСРР від З.ХІІ 1918 у м. Курську (тепер Росія), де в той час формувалися адм. структури майб. УСРР. Функціонувала при відділі внутр. справ уряду. На тер. України комісія почала функціонувати з 5.1 1919 після зайняття Харкова частинами Червоної армії. Будувалася під контролем і на орг. принципах Всеросійської надзвичайної комісії (ВНК), керувалася її директивами. Осн. кадровий склад було сформовано із співробітників органів ВНК у прикордонних з Україною рос. регіонах (передусім з Курського окружного відділу). Першими керівниками ВУЙ К були І. Шварц (з З.ХІІ 1918 по 2.ІУ 1919) та кол. нач. секретно-політ. відділу ВНК М. Лаціс (Ян Судрабс; з квітня до вересня 1919). Після створення Всеукраїнського революційного комітету (11.ХІІ 1919) ВУНК було реорганізовано в управління надзвичайних комісій та особливих відділів при цьому к-ті. Ним керував спеціально відряджений в Україну кол. голова Моск. надзв. комісії В. Манцев. Постановою ВУЦВК від 17.IIІ 1920 відомство перетворено на Центральне управління надзвичайних комісій для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією та службовими злочинами (Цупрнком) при Раднаркомі УСРР. Через рік установі було повернуто першу назву — ВУНК, а ще через рік на її базі ВУЦВК створив Державне політичне управління (ДПУ) при НКВС УСРР. Протягом вересня 1923 — липня 1934 (з 1,5-річною перервою) ним керував В. Балицький. ДПУ було ліквідоване 10.VII 1934. У зв'язку з черговою реорганізацією органів держ. безпеки республіки ДПУ припинило своє існування.
Літ.: Маймескулов Л. Н., Рогожин А. И., Сташис В. В. Всеукр. чрезв. комиссия (1918-1922). X., 1990; Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК - ГПУ - НКВД: особи, факти, документи. К., 1997.
