Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow рел-рец arrow РЕФОРМІЗМ
   

РЕФОРМІЗМ

— бурж. і дрібно-бурж. ідейно-політ. концепція, відповідно до якої за допомогою реформ можна усунути антагоністич. суперечності капіталізму, перетворити його на суспільство соціальної справедливості (бурж. Р.) або забезпечити шляхом серії реформ, не виходячи за межі бурж. законності, його еволюц. вростання в соціалізм (соціал-Р. у робітн. русі). Бурж. Р. виник у 19 ст., коли виявилися докорінні антагонізми капіталістичного способу виробництва і буржуазія під натиском робітн. руху змушена була йти на певні поступки і реформи (напр., законодавче обмеження тривалості робочого дня). Реформістська ідеологія в робітн. русі зародилася вже на перших етапах його розвитку, коли він мав стихійний характер і не міг вийти за межі боротьби за поліпшення екон. становища робітн. класу в рамках капіталістичного ладу. З виникненням марксизму Р. в робітн. русі використовується буржуазією в її боротьбі проти зростаючого революц. руху пролетаріату. В. І. Ленін, викриваючи сутність Р. в період імперіалізму, показав нерозривну єдність бурж. і с.-д. Р. "Реформізм проти соціалістичної революції —ось формула сучасної „передової", освіченої буржуазії" (Повне зібр. тв., т. 20, с. 288). В період загальної кризи капіталізму Р. пронизує всі осн. течії бурж. соціально-екон. думки. Вирішальне значення для посилення Р. у сучас. епоху має те, що розвиток реального соціалізму в СРСР та ряді ін. країн, некапіталістична орієнтація ряду країн, що визволилися, назавжди поховали міф про вічність капіталізму. В цих умовах непролет. соціально-екон. думка з метою апології капіталізму посилено розробляє концепції "трансформації капіталізму", його нібито еволюц. перетворення на "неокапіталізм" (теорії "організованого капіталізму", "народного капіталізму", "демократизації капіталу", "революції керуючих" тошо) і навіть на некапіталізм (теорії "індустріального суспільства", "постіндустріального суспільства", "технотронного", "постбуржуазного" суспільств, "демократичного соціалізму" та ін.). їхні представники відкидають соціалістичну революцію, соціалізм і комунізм як всесвітньо-істор. перспективу сучас. сусп. розвитку, підмінюючи їх якимсь "третім шляхом", а в дійсності — шляхом дальшого розвитку державно-монополістичного капіталізму в умовах науково-технічної революції. Р. у робітн. русі виступає з опортуністичними концепціями мирного вростання капіталізму в соціалізм (див. Опортунізм, Ревізіонізм). Він панує в с.-д. і соціалістич. партіях, що входять до Соціалістичного Інтернаціоналу. Соціал-Р. цього гатунку (лейбористи в Англії, австромарксизм, франц. реформістський соціалізм та ін.) затушовує суперечності капіталізму, ототожнює зростання держ. сектора господарства в імперіалістич. країнах із зростанням сусп. власності, оголошує, виходячи з концепції "надкласовості" д-ви, заходи по держ.-монополістичному регулюванню капіталістичної економіки соціалістичними або такими, що ведуть до соціалізму, зображує держ.-монополістичний капіталізм як "мішану економіку", яка розвивається на шляху до "демократичного", "гуманного" соціалізму. Істор. досвід показує, що в жодній країні, де реформістські с.-д. партії перебували або перебувають при владі, нічого не було зроблено для підриву основ капіталізму. В реформістському с.-д. русі формується ліве крило, яке в умовах загострення суперечностей капіталізму і під натиском революц. вимог робітн. класу поступово відходить від притаманних Р. відкрито антикомуністичних позицій, що створює певні передумови для спільних дій комуністів і соціалістів проти монополістичного капіталу, за мир, демократію і соціалізм. Марксизм-ленінізм виступає не проти боротьби робітн. класу за реформи, що поліпшують його становище в рамках капіталізму, а проти реформістських ілюзій, проти угодовства з буржуазією, опортунізму. Комуністи розглядають реформу як засіб створення сприятливіших можливостей для розгортання боротьби трудящих на чолі з робітничим класом за революц. повалення влади буржуазії і побудову соціалістичного суспільства.

В. М. Мазур.