Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow К-кел arrow КАМЕРА
   

КАМЕРА

(лат. camera, від грец. букв. — склепіння, кімната зі склепінням) — кімната спец, призначення у різних держ. і публіч. установах, зокрема в органах юстиції (напр. К. народного суду); приміщення у тюрмах для утримання в'язнів; у феод, епоху — ко-рол. казна (скарбниця); держ. комори; палата парламенту; палата суду; установа. Термін відомий із Середньовіччя. Вживався у капі-туляріях франк, королів династії Каролінгів (від 9 ст.) та франц. королів династії Капе-тингів (від 10 ст.). К. тоді називали корол. палацову казну, дещо пізніше — казну вельмож, і титулованих осіб (князів, баронів, герцогів, єпископів), монастирів тощо. Гроші та майно, що зберігалися у К., називалися камеральними.

У феод, д-вах К. називалися придворні (урядові) посади камераріїв (камерерів), які були відповідальні за збереження майна корол. двору. Згодом з'явилися К. — палати для управління майном і доходами (видатками) казни. Ними було започатковано т. з. камеральну (камерну) систему організаційної структури держ. або публіч. установ (органів) у зх. країнах. Перша К. — палата для справ юстиції та фінансів — засн. герцогом Бургундським Фі-ліппом II Сміливим у м. Ліллі 1385. Згодом термін поширився у Данії, Німеччині, Швеції та ін. країнах. У Німеччині з 15 ст. верх, суди королівств і князівств прибрали назву камеральних судів. А 1495 імператор Священної Римської імперії германської нації Максимі-ліан І запровадив Імперський камеральний суд (Reichskammergericht) — Верховний суд імперії (проіснував до 1806). Тут у 16—17 ст. виникла школа т. з. камеральної юриспруденції. Вона займалася аналізом, коментуванням, тлумаченням і узагальненням суд. практики з метою поліпшення суд. діяльності. В Англії (з 19 ст.) «камерою» називають закрите суд. засідання (in camera) для слухання справ у приват. порядку (про опікунство, усиновлення, божевілля тощо). У 18—19 ст. К. дала назву камеральним наукам, або камералістиці. З 19 ст. термін використовується і в сфері парламентаризму: ним почали називати палати парламентів. З'явилося поняття «бікамералізму».

У Росії термін «камера» першим застосував цар Петро І. У 1718 він утворив камер-колегію, яка займалася фін. справами, буд-вом, мит. зборами та ін. (діяла до поч. 19 ст.). З'явилися придворні особи в чині камергера, камер-юнкера тощо. Дещо пізніше виникли К. судового слідчого, К. товариша прокурора, тюремні К. Назва «камера» як еквівалент назви «кабінет» була сприйнята суд.-прокур. органами СРСР, у т. ч. УРСР. Діяли, зокрема, «камера для судового засідання», «камера народного слідчого», «камера попереднього ув'язнення» при міліції тощо.

Відповідно до чинного Виправно-трудового кодексу України К. — приміщення закритого типу для утримання засуджених до позбавлення волі. За ст. 29 кодексу засуджених до тюрем, ув'язнення тримають у заг. К. У не-обхід. випадках за мотивованою постановою нач. тюрми і за згодою прокурора засуджені можуть триматися в одиночних К. У випр.-труд. колоніях (див. у ст. Виправно-трудова установа) функції К. виконують т. з. приміщення камерного типу. Згідно зі ст. 32 ВТК у випр.-труд. колоніях особливого режиму в приміщеннях камерного типу тримають осіб, визнаних особливо небезпеч. рецидивістами, засуджених за злочини, перелічені у ч. 6 ст. 52, п. 2—3 ст. 52і Кримінального кодексу України, і за злочини, вчинені в період відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а також засуджених, яким покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням волі або яким довічне позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії. Для вказаних осіб приміщення камер, типу є місцем їх пост, перебування. Відповідно до ст. 67 ВТК одним із заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, є переведення засуджених, яких тримають у випр.-труд. колоніях заг., посиленого і суворого режиму, а також засуджених, яких тримають у звичайних жилих приміщеннях у колоніях особливого режиму, в приміщення камерного типу на строк до 6 місяців, а також переведення засуджених, яких тримають у колоніях особливого режиму в приміщеннях камерного типу, в одиночні ІС. на строк до 1 року. Тобто для вказаних осіб приміщення камерного типу (одиночна К.) є місцем тимчас. перебування на строк дії стягнення. За Законом України «Про попереднє ув'язнення» (1993) осіб, взятих під варту, тримають у маломісних або загальних камерах. У виняткових випадках їх можуть тримати в одиночних камерах (ст. 8). Відомчими нормат. актами встановлено перелік інвентаря і предметів, якими забезпечуються К. у тюрмах та приміщеннях камерного типу виправно-трудових колоній. Передбачено також вимоги щодо санітарного утримання К. і приміщень камерного типу.

Ю. В. Александров, Ю. Я. Касяненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази