Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow право оп-прим arrow ПРАВОВА СІМ'Я
   

ПРАВОВА СІМ'Я

— сукупність нац. правових систем, заснованих на спільності їх істор. формування, структури права, методів і форм його реалізації. Поняття тісно пов'язане з порівняльним правознавством. У наук, обіг його увів Р. Давид. Він обгрунтував виділення трьох П. с: романо-германської, англо-саксонської і соціалістичної. В основу такої класифікації Р. Давид поклав два критерії: ідеологічний (релігія, філософія, свідомість) і юридичної техніки. Обидва критерії вчений використовував не ізольовано, а в сукупності. У значенні поняття «правова сім'я» в юрид. л-рі використовуються також терміни «форма правових систем» (угор. теоретик права І. Сабо), «структурна спільність» (С. С. Алексеев) та ін. Для виділення основних П. с. найбільш істотними є такі три взаємопов'язані групи критеріїв: історична генеза прав, систем; система джерел права; структура прав, системи (інститути права і галузі права). Форма, система та ієрархія джерел права характеризують стан П. с. і є одними з найважливіших критеріїв їх класифікації. Якщо романо-германська П. с. є писаним кодифікованим правом, то англо-саксонська П. с. — це система некодифікованого права з важливою роллю суд. прецеденту. Процес поділу нац. правових систем на П. с. має відносний характер. Це пов'язано з критеріями, які беруться за основу тієї або ін. класифікації. Напр., правові системи латиноамер. країн при класифікації, розробленій на основі приват, права, виявляються, з деякими відхиленнями, у романо-германській П. с, а при класифікації, заснованій на конст. праві, відповідні системи більшості країн потрапляють до групи амер. права в системі заг. права. За всієї умовності класифікації сучасне правознавство виділяє такі основні П. с.: романо-германська, англо-саксонська, скандинавська, латиноамериканська, мусульманська, індуська, далекосхідна, звичаєвого права. Порівн. аналіз цих П. с. дає можливість встановити їх сильні й слабкі сторони, що має важливе значення для удосконалення нац. правових систем.

Літ.: Общая теория права. Нижний Новгород, 1993; Давид Р., Жоффре-Спинози К. Осн. прав, системы современности. М., 1998; Цвайгерт К., Кетц X. Введение в сравн. правоведение в сфере частного права, т. 1. М., 1998; Оніщенко Н. М. Прав, системи сучасності. Порівн. дослідження нац. прав, систем. «Д-ва і право», 2000, в. 7; її ж. Правова система і д-ва в Україні. К., 2002.

Н. М. Оніщенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази