Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СКЛАД ЗЛОЧИНУ
   

СКЛАД ЗЛОЧИНУ

— сукупність встановлених у крим. законі юрид. ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. Визнання того чи ін. суспільно небезпечного діяння злочином є виключ. правом законодавця (в Україні — Верх. Ради). Водночас діє принцип: «Немає злочину без вказівки на те в кримінальному законі».

Формулюючи ознаки конкр. С. з., законодавець завжди виходить із закріплених у Крим, кодексі ознак злочину, що мають заг. характер і є складовими будь-якого злочин, діяння. Напр., завжди враховуються передбачені в ст. 18, 19 і 22 КК України вимоги, що стосуються суб'єкта злочину (фіз. осудна особа, яка досягла визначеного в законі віку). Тому вже в процесі конструювання конкр. крим.-прав. норм немає необхідності щоразу вказувати на вимоги, які стосуються заг. характеристики суб'єкта злочину. Так само, як немає необхідності в кожній статті КК розкривати зміст умислу та необережності, оскільки ці поняття закріплено в ст. 24 і 25 КК. Найчастіше в конкр. крим.-прав, нормі найбільш повно закріплюються ознаки об'єктив, сторони. Це зумовлено тим, що вони у більшості випадків індивідуальні й притаманні тільки певним злочинам. Закріплюються ж такі ознаки з урахуванням дій виконавця у закін. злочині. Відображати ж у конкр. нормі особливості цих злочинів з урахуванням стадій їх скоєння і різної ролі в них усіх співучасників, немає необхідності, оскільки ці особливості, у свою чергу, мають загальний, типовий для усіх злочинів характер і тому вони закріплені в Заг. частині КК (ст. 13—16, 26—28). Отже, С. з. завжди є юрид. поняттям про злочини певного виду (склад крадіжки, склад убивства, склад зґвалтування, склад грабежу і т. д.), в якому об'єднані їхні найбільш істотні, типові та універсальні ознаки. Тому, напр., крадіжки, вчинені різними особами, завжди відрізняються тією чи ін. мірою одна від одної своїми особливостями, але склад таких злочинів тотожний, однаковий. Визначальними елементами С. з. є: об'єкт, об'єктивна сторона злочину (їхню сукупність називають об'єктив, ознаками складу), суб'єкт і суб'єктивна сторона злочину (вони в сукупності наз. суб'єктив. ознаками складу). Ці об'єктивні та суб'єктивні ознаки й утворюють С. з. Кожен з указаних елементів С. з. має певну сукупність ознак. Залежно від їх ролі в характеристиці заг. поняття «склад злочину» ці ознаки поділяються н а обов'язкові та факультативні. Обов'язкові — це ознаки, притаманні будь-якому С. з. Факультативними визнаються ознаки, що не є обов'язковими для всіх видів С. з. і в різних злочинах можуть відігравати різну роль. До таких ознак належать час, місце, обстановка і спосіб скоєння злочину (характеризують об'єктив, сторону), мотив і мета (характеризують суб'єктив. сторону), а також ознаки спец, суб'єкта злочину та деякі ін. С. з. можна класифікувати за різними критеріями: за ступенем сусп. небезпеки; за структурою, тобто за способом опису ознак складу в законі; за особливістю законод. конструювання. За ступенем сусп. небезпечності (тяжкості) виділяють: 1) простий (іноді його наз. «основний») С. з.: йому властиві осн. ознаки злочину і він не містить ні обтяжуючих (кваліфікуючих), ні пом'якшуючих обставин; 2) С. з. з кваліфікуючими ознаками, які обтяжують відповідальність і впливають на кваліфікацію; 3) С. з. з особливо обтяжуючими (особливо кваліфікуючими) обставинами, що надають злочину особливої сусп. небезпечності; 4) С. з. з пом'якшуючими обставинами (т. з. привілейований склад), що характеризується обставинами, які значною мірою знижують сусп. небезпечність і караність даного виду злочину. За характером структури, тобто за способом опису ознак безпосередньо в законі, С. з. розподіляють на прості й складні. До простих відносять С. з., які містять ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт. Складним є С. з., конструкція якого обтяжена будь-якими обставинами. Тому складними слід визнати С. з. з двома об'єктами (розбій — ст. 187 КК України), з двома діями (самовільне присвоєння владних повноважень чи звання служб, особи, поєднане зі вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь — ст. 353), з двома формами вини (умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, — ч. 2 ст. 121). За особливостями конструкції виділяють: злочини з форм, складом, злочини з матеріальним складом і злочини з усіченим складом. Злочинами з форм, складом називаються такі, що не включають в себе суспільно небезпечні наслідки, а тому вони вважаються закінченими від моменту вчинення зазначених у законі діянь. Напр., незаконне перетинання держ. кордону (ч. 1 ст. 331). Злочинами з матеріальним складом вважаються такі, при визначенні яких до обов'язкових ознак об'єктив, сторони відносять певні суспільно небезпечні наслідки їх вчинення. Прикладом злочину з матеріальним складом є вбивство, що вважається закінченим тільки від моменту смерті потерпілого (ст. 115).

З усіченим складом кваліфікують злочини, момент закінчення яких за законом переноситься на стадію приготування або на стадію замаху. Напр., відповідальність за погрозу вбивством настає від моменту самої погрози (ст. 129), а розбій вважається закінченим злочином від моменту нападу з метою заволодіння чужим майном (ст. 187).

В. Я. Тацій.

 

Схожі за змістом слова та фрази