Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow плат-пон arrow ПОКРОВСЬКИЙ
   

ПОКРОВСЬКИЙ

Михайло Миколайович |17(29).УІІІ 1868, Москва - 10.IV 1932, там же] — рад. історик, держ. і парт, діяч, академік АН СРСР з 1929. Закін. 1891 істор.-філол. ф-т Моск. ун-ту. Залишився при ньому для під

Покровський М.М. - leksika.com.ua

готовки до викладацької діяльності. Від 1905

— член РСДРП. Активний учасник рос. революції 1905-07.3 1907-в еміграції: спочатку у Фінляндії, а з 1909 — у Франції. У серпні 1917 повернувся в Росію, був обраний депутатом Моск. ради роб. депутатів; з 14(27) лист. 1917 до берез. 1918 П. — голова цієї ради. З трав. 1918 і до кінця життя — заст. наркома освіти РСФРР. П. займав

також посади керівника Ком. академії, її Інституту історії, Інституту червоної професури (з 1921), Центрархіву (з 1922), Т-ва істориків-марксистів (з 1925), гол. редактора журналів «Красный архив», «Историк-марксист», «Борьба классов». Був членом ЦВК СРСР і Всерос. ЦВК кількох скликань, членом ЦКК ВКП(б) (з 1930).

Автор багатьох наук, праць. Становлення його істор. поглядів відбувалося під впливом концепцій В. О. Кл ючевського і П. Г. Виноградова, а також ідей «легального марксизму». Перші вел. статті П. написано з позицій екон. матеріалізму. Поступово, за власною оцінкою, П. еволюціонував від економіста-матеріаліста і бурж. демократа до марксиста. Перебуваючи в еміграції, опублікував низку статей з історії нар. г-ва, громад, руху, внутр. та зовн. політики Рос. д-ви в енциклопедичній л-рі, «Історії Росії у XIX ст.» (т. 1—9), «Російській історії від найдавніших часів» (т. 1—5, 1910—13), «Нарисі історії російської культури» (ч. 1—2, 1915—18). П. першим з рос. істориків поклав у основу своїх концепцій учення про суспільно-екон. формації. Спростовуючи твердження поперед, історіографії про мир. характер рос. історії, П. наголошував на класовій б-бі нар. мас. П. часом допускав спрощене трактування складних істор. проблем і соціологічне вульгаризаторство, нехтування нац. фактором та ін. методол. помилки.

Осн. праці П.: «Російська історія у найстислішому нарисі» (ч. 1—3, 1920—23; укр. переклад, 1922—34), «Дипломатія і війни царської Росії в XIX ст.» (1924), «Декабристи» (1927), «Імперіалістична війна» (1928), «Жовтнева революція» (1929) та ін. Багато уваги П. присвятив питанням методології історії. Під його керівництвом було видано багато архів, док-тів з історії рев. руху в Росії. Погляди П. як осн. офіційного рад. інтерпретатора істор. процесу, розвитку сусп. руху і громад, думки справили помітний вплив на розвиток науки історії д-ви і права, історії політ, і правових вчень.

Літ.: Памяти Михаила Николаевича Покровского (1868— 1932). М.. 1932; Дубровский С. М. Академик М. Н. Покровский и его роль в развитии сов. истор. науки. «Вопр. истории», 1962, № 3; Гуржій I. О., Петренко В. С. Видатні рад. історики. К., 1969; Соколов О. Д. М. Н. Покровский и советская историческая наука. М., 1970.

І. Б. Усенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази