Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІЯ ЯПОНІЇ
   

КОНСТИТУЦІЯ ЯПОНІЇ

- осн. закон д-ви. Текст розроблений амер. окупаційною адміністрацією, очолюваною генералом Д. Макартуром. Після внесення незначних поправок схвалений японським парламентом і З.ХІ 1946 промульгований імператором. Набула чинності З.У 1947. Складається з преамбули, 11 глав і 103 статей.

У К. Я. простежується вплив Конституції США та япон. конституції Мейдзі 1889. Вона визначає: статус імператора; відмову від війни; права та обов'язки народу; діяльність парламенту; функції кабінету міністрів і суд. влади; держ. фінанси; місцеве самоврядування; процедуру внесення змін до конституції. К. Я. базується на трьох принципах: нар. суверенітету, додержання осн. прав і свобод гр-н і пацифізму. За конституцією в Японії встановлено парламентарно-монарх. форму держ. правління (гл. І «Імператор»). При цьому імператор позбавлений реальних владних повноважень. Він є «символом держави і єдності народу» (ст. 1), всі його дії в обов'язковому порядку контрасигнуються урядом (ст. 3). Ст. 7 містить виключний перелік повноважень імператора, які він здійснює за порадою і згодою уряду від імені народу. Гл. II «Відмова від війни» закріплює відмову д-ви від ведення війни, від створення сухо-пут., мор. і військ.-повітр. сил, а також ін. засобів війни.

У гл. III «Права і обов'язки народу» закріплено фундам. права людини, «непорушність і вічність» яких гарантуються чинною конституцією (ст. 11). Тут визначено також осн. обов'язки гр-н: сплачувати податки (ст. ЗО), працювати (ст. 27) тощо.

Осн. закон (гл. IV «Парламент») окреслює правовий статус парламенту як вищого органу держ. влади та єдиного законод. органу д-ви (ст. 41). Він є двопалатним. Визначено порядок формування обох палат парламенту, статус парламентаріїв, повноваження парламенту та порядок його роботи.

Глави V—VI («Кабінет», «Судова влада») присвячені правовому статусу викон. та суд. влади. За конституцією «виконавча влада належить кабінету міністрів» (ст. 65). Главою уряду є прем'єр-міністр, який призначається законод. органом з-поміж членів парламенту. Кабінет несе колект. відповідальність перед парламентом. Палата представників може висловити недовіру урядові, що має наслідком його відставку. Суд. влада здійснюється судами заг. юрисдикції, що утв. струнку систему, очолювану Верх, судом, голова якого призначається імператором. Ст. 76 забороняє створення будь-яких особливих судів. Конст. основи місц. самоврядування відображені в гл. VIII «Місцеве самоврядування». Станом на 1.1 2000 К. Я. не зазнала змін, хоча питання про скасування чи перегляд її статей (зокрема, ст. 9 гл. II) порушувалося з часу введення конституції у дію. Така стабільність пояснюється «жорстким» порядком внесення змін до конституції (гл. IX, X і XI), для чого необхідна згода 2/3 парламентаріїв обох палат від їх конст. складу з наст, проведенням спец, референдуму або розглядом питання у парламенті після його переобрання з обов'язковою промульгацією цих змін імператором.

В. Л. Федоренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази