Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РЕФОРМИ СЕРБІЯ ТУЛЛІЯ
   

РЕФОРМИ СЕРБІЯ ТУЛЛІЯ

- реформи держ. устрою Давнього Риму, проведені рим. царем (рексом) Сервієм Туллієм у період його правління (578—534 до н. е.). У рамках цих реформ С. Туллій замість старого поділу рим. населення на роди запровадив поділ за тер.-майн. принципом. У результаті реформ основою тер. поділу стала триба. Залежно від майн. становища патриції і плебеї поділялися на 5 розрядів (класів). Перший розряд становили особи з майн. цензом не менше 100 тис. асів (або з повним зем. наділом), він поділявся на 80 центурій (сотень); другий клас (22 центурії) — особи, чиє майно коштувало не менше 75 тис. асів (або такі, що мали 3/4 зем. наділу); третій (20 центурій) — особи, чий ценз становив 50 тис. асів (1/2 зем. наділу); четвертий (22 центурії) — особи з цензом 25 тис. асів (1/4 зем. наділу); п'ятий розряд (ЗО центурій) — з цензом 11 тис. асів (1/8 зем. наділу). Кожен клас мав забезпечувати себе певним озброєнням. Так, перший розряд мусив мати повний комплект важкого озброєння: шолом, панцир, поножі, круглий щит, меч, спис. Озброєння ін. розрядів було простішим і дешевшим. 2 центурії ремісників та 2 центурії музикантів виконували допоміжні функції і озброєння не мали.

Поза розрядами перебували вершники і пролетарі. Вершникам, які стояли над першим розрядом, відводилося 18 центурій, 6 з яких формувалися з патриціїв, а 12 — з плебеїв. Пролетарі стояли після 5-го розряду; становили одну центурію. Вони були звільнені від податків і військ, служби, не брали участі в коміціях. У випадку воєн, небезпеки пролетарі зараховувалися до ополчення і отримували від д-ви зброю. Усього було 193 центурії, і разом вони становили вищий орган — збори центуріатних коміцій. Кожна центурія мала один голос. Для прийняття рішення достатньо було простої більшості голосів. Першими голосували вершники і центурії першого розряду. Якщо вони були одностайні, то далі голосування не проводилося. Плебеї були визнані складовою частиною «народу Риму» і допущені до участі в поділі громад, земель (ager publicus). Майн, критерій при визначенні політ, правоздатності витіснив родовий, що сприяло зрівнянню прав, становища всіх гр-н. Крім майн. цензу, було встановлено ценз за віком. У кожному легіоні існували центурії юніорів (від 17 до 46 років), що несли польову службу, і центурії сеніорів, на які покладалася служба в гарнізонах. Командування армією, що складалася з 4 легіонів, здійснював виб. цар (рекс), який з найважливіших питань війни і миру мав радитися з сенатом (рада родових старійшин).

У процесі реформ Рим був поділений на 4 тер. округи — триби. Крім того, на тер. д-ви встановлювалося ще 26 триб. Кожні 5 років відбувався перепис населення по трибах, встановлювалися майн. розряди, стягувався податок і провадився набір ополченців у легіони. З 471 до н. е. збори плебеїв по трибах (трибутні збори) отримали право видавати постанови заг. характеру. Спочатку вони були обов'язкові лише для плебеїв, а з 449 до н. е. — для всієї рим. громади.

Літ.: История Древнего Рима. М., 1998; Покровский И. А. История рим. права. СПб., 1998; Підопригора О. А, Харитонов Є. О. Рим. право. К., 2003.

Є. О. Харитонов.

 

Схожі за змістом слова та фрази