Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow верф-виг arrow ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ
   

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ

- хімічні сполуки або суміші речовин, здатні до швидкого самопоширю-ваного хімічного перетворення (вибуху) з виділенням великої кількості газів і теплової енергії. у складі В. р. є достатня кількість кисню, тому вибухове перетворення відбувається без участі кисню повітря. До В. р. належать нітросполуки, в основному ароматичні (напр., тринітротолуол, пікринова к-та), органічні ефіри азотної к-ти (нітрогліцерин, піроксилін, нітрогліколь), солі азотної к-ти (нітрат амонію), солі гримучої к-ти (гримуча ртуть), солі азотистоводневої к-ти (азид свинцю) та ін. Чорний димний порох є сумішшю калійної селітри, сірки та вугілля. Для виникнення вибуху необхідна зовн. дія (початковий імпульс): нагрівання, іскра, удар, тертя. Важливою характеристикою В. р. є стійкість, тобто здатність не змінювати свої властивості при тривалому зберіганні. За способом використання розрізняють В. р.: метальні, або порохи (бездимні піроксилінові та нітрогліцеринові, чорні димні), які застосовують як заряди у вогнепальній зброї та реактивних зарядах: бризантні, або роздроблювальні (тол, пікринова к-та, піроксилін, динаміти, амонали, аматоли), що їх вживають для боєприпасів і в підривних роботах; ініціюючі (гримуча ртуть, азид свинцю), що вибухають від невеликого мех. або тепл. імпульсу і тому використовуються для виробн. капсулів-запальників і капсулів-детонаторів. В. р. широко застосовують у військ. справі, гірничій справі, будівництві тощо.

Літ.: Горст А. Г. Пороха и взрывчатые вещества. М., 1972; Орлова Е. Ю. Химия и технология бризантных взрывчатых веществ. Л., 1973; Багал Л. И. Химия и технология инициирующих взрывчатых веществ. М., 1975.

Н. С. Ют.

 

Схожі за змістом слова та фрази