Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Т-тов arrow ТАНЗАНІЯ
   

ТАНЗАНІЯ

Об'єднана Республіка Танзанія (Tanzania, United Republic of Tanzania; Tanzania, Jamhuri ya Mwungano wa Tanzania) — д-ва у Cx. Африці, на узбережжі Індійського ок. (материкова частина — Танганьїка) та на о-вах Занзібар і Пемба. Тер. — 945,1 тис. км2. Нас. — 35,9 млн. чол. (2003, оц.): народності банту (98,9 %; найчисленніші з них — ньятвезі й суахілі), араби, європейці. Столиця — м. Додома (раніше столицею було м. Дар-ес-Салам). Адм.-тер. поділ — 25 областей (20 — на материковій частині й 5 — на острівній). Офіц. мови — суахілі, англійська. Грош. одиниця — танзанійський шилінг.

Державний герб Танзанії - leksika.com.ua

Нац. свято — День об'єднання (26 квітня). У давнину територію сучас. Т. заселяли племена, близькі до бушменів. На поч. н. е. тут оселилися племена банту і нілотів. У 7— 8 ст. араби утворили на східноафр. узбережжі Танганьїки поселення. У 16 ст. узбережжя та о-ви захопили португальці; у 18 ст. вони були витіснені арабами султанату Маскат. 1856 на о. Занзібар виник самост. султанат. У 1884—1919 Танганьїка опинилася у складі нім. Сх. Африки. 1890 встановлено брит, протекторат над Занзібаром. З 1920 Танганьїка — підмандатна тер. Великобританії, а 1946—61 — підопічна тер. ООН під брит, управлінням. У 1954 Афр. нац. союз Танганьїки очолив боротьбу за незалежність цієї території і 1960 завоював 70 місць (з 71) у дорадчому органі — Нац. асамблеї. 9.XII 1961 — проголошено держ. незалежність Танганьїки.

На Занзібарі визв. б-бу очолила утворена 1957 партія Афро-Ширазі. 10.ХІІ 1963 Великобританія надала Занзібару незалежність, передавши владу султану. 12.1 1964 режим султана було повалено внаслідок перевороту, організованого АШП. 26.IV 1964 Танганьїка і Занзібар з'єдналися в одну д-ву — Об'єднану Республіку Танзанію. 1977 об'єднаний з'їзд Афр. нац. союзу Танганьїки і партії Афро-Ширазі прийняв рішення про розпуск цих партій і утворення єдиної Рев. партії — Ча-ма ча мапіндузі (ЧЧМ), що взяла курс на побудову соціалізму з афр. специфікою. 1995 в країні відбулися перші, починаючи з 70-х pp. 20 ст., дем. вибори. Діє конституція Т. від 25.IV 1977 (зі змінами 1984 і 1992). Занзібар має окр. конституцію. Т. — презид. республіка. Главою д-ви є президент, який обирається заг. прямими виборами на 5 років. Законод. влада належить президенту та однопалатній Національній асамблеї у складі 274 депутатів: 232 обираються заг. прямими виборами на 5 років; 37 мандатів резервується за жінками, 5 — від Палати представників Занзібару. Викон. владу здійснюють президент і кабінет міністрів. Президент формує уряд із членів парламенту і призначає прем'єр-міністра, який здійснює виключно адміністративні функції в уряді.

Суд. влада представлена первинними, окружними і військовими судами та Високим судом (у складі гол. судді Т. і 8 ін. суддів, які призначаються президентом). Правова система Т. грунтується на англ. заг. праві, мусульм. праві та звичаєвому афр. праві, що має субсидіарний характер. Острівна частина д-ви має свій уряд — рев. раду і парламент — Палату представників у складі 50 депутатів, які обираються заг. прямими виборами на 5 років. Система суд. органів Занзібару складається з нар. судів, Високого суду. Діють мусульм. суди. Т. — член ООН з 1961 та ін. міжнар. організацій. Входить до Співдружності, очолюваної Великобританією.

Дип. відносини України з Т. встановлено 3.VTI 1992.

В. Л. Федоренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази