Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow фещ-фінд arrow ФІНАНСИ
   

ФІНАНСИ

(франц. finances — кошти) — система екон. відносин, пов'язаних з нагромадженням, розподілом і використанням фондів грошових ресурсів. Ф. виникли в період розкладу первіснообщинного ладу, з появою держави. За капіталізму Ф. використовуються бурж. д-вою для зміцнення панування класу капіталістів, посилення експлуатації і гноблення трудящих мас. В процесі перерозподілу національного доходу через фінансову систему бурж. д-ва концентрує в своїх руках все більшу частину грош. фондів і спрямовує їх для здійснення своїх функцій. Ф. бурж. д-ви зводяться майже виключно до бюджетної системи (див. Бюджет державний), екон. основу якої становлять податки з населення (85—90 % бюджетних надходжень). За імперіалізму Ф. підпорядковуються інтересам монополістичного капіталу, зростають обсяги держ. бюджетів, створюються спец. урядові грош. фонди, розширюються позабюджетні асигнування тощо. З поглибленням загальної кризи капіталізму значно збільшились витрати на мілітаризацію капіталістичної економіки. Гонка озброєнь, зростання витрат на утримання воєнних блоків, каральних органів і держ.-бюрократичного апарату спричинюють перевищення витрат над доходами держ. бюджетів. Характерною рисою Ф. капіталістичних країн є швидке зростання бюджетних дефіцитів.

З метою скорочення бюджетного дефіциту уряди бурж. країн підвищують податки з населення, вдаються до надмірної емісії грошей паперових, внаслідок чого знижуються реальні доходи населення і зростає інфляція. За останні 30 років заг. сума податків у Франції зросла в 30 раз, у ФРН — у 19, Великобританії — в 16, США — в 14 раз. Щорічні темпи інфляції у США, Франції, Великобританії та Італії перевищують

13 %. В умовах зростання дорожнечі, інфляції трудящі капіталістичних країн змушені вдаватися до споживчого кредиту, що в свою чергу призводить до збільшення заборгованості, яка лягає важким тягарем на плечі широких мас населення. В умовах сучас. капіталізму Ф. активно використовуються імперіалістич. д-вам з метою держ.-монополістичного регулювання економіки, збагачення монополій, розвитку воєнно-промислового комплексу. Фінанс. механізм загострює суперечності між монополістичною буржуазією і всіма ін. класами, між різними групами фінанс. капіталу, між розвинутими капіталістичними країнами за сфери прибуткового прикладення капіталу, джерела сировини і ринки збуту. Докорінно змінюється екон. природа і соціально-політ. суть Ф. за соціалізму. Сусп. власність на засоби виробн., механізм дії економічних законів соціалізму, особливий характер товарно-грош. відносин, планомірний розвиток економіки зумовлюють загальнонар. характер Ф. В соціалістич. суспільстві Ф-— це система екон. відносин, за допомогою яких здійснюється планомірне утворення, розподіл і використання фондів грош. ресурсів для забезпечення розширеного соціалістич. відтворення, підвищення матеріального та культур. рівня народу і задоволення ін. потреб соціалістич. суспільства. В СРСР через Ф. здійснюється тер., внутрігалузевий і міжгалузевий розподіл і перерозподіл сукупного суспільного продукту і нац. доходу в інтересах забезпечення планомірного і пропорційного розвитку всього рад. суспільства, кожної з союзних і авт. республік, авт. округів, областей і районів. На всіх етапах соціалістичного будівництва науково обґрунтована політика в галузі Ф. активно сприяла розвиткові продуктивних сил і вдосконаленню соціалістичних виробничих відносин, успішному здійсненню госп. -організаторської та культур.-виховної функції д-ви, зміцненню обороноздатності країни, зростанню соціалістичного нагромадження для розвитку нар. г-ва, особливо важкої індустрії, зміцненню господарського розрахунку і забезпеченню режиму економії. В умовах розвинутого соціалізму посилилась роль Ф. у формуванні раціональної структури сусп. виробн., підвищенні ефективності використання трудових, матеріальних і грош. ресурсів, у раціональному природокористуванні та розширенні екон., наук.-тех. та культур. зв'язків із зарубіж. країнами. Ф. виконують дві функції — розподільну і контрольну. Розподіл і перерозподіл нац. доходу здійснюються в різних формах і напрямах: між держ., кооп.-колг. і особистою власністю, виробничою і невиробничою сферами, екон. районами, галузями нар. г-ва, всередині окремих галузей між підприємствами, об'єднаннями і орг-ціями. Перерозподіляючи нац. доход за допомогою фінанс. платежів, два забезпечує необхідними коштами потреби невиробничої сфери, де нац. доход не створюється, залучає частину коштів колг.-кооп. підприємств, орг-цій і населення для задоволення сусп. потреб: на основі міжгалузевого, внутрішньогалузевого й тер. перегрупування грош. фондів досягається раціональніше використання нагромаджень соціалістичних підприємств, орг-цій, міжгосп. об'єднань, м-в і відомств. Контрольна функція здійснюється через систему грош. відносин на всіх стадіях виробн. і розподілу сусп. продукту (див. Фінансовий контроль). Фінанси СРСР об'єднують дві частини єдиної фінансової системи: Ф. соціалістичних підприємств, об'єднань, орг-цій, м-в, колгоспів, агропромислових комплексів, кооп. і громад. орг-цій; загальнодерж. Ф. (держ. бюджет, бюджет держ. соціального страхування, держ. майнове і особисте страхування, держ. кредит). Кожна ланка фінанс. системи має свої специфічні екон. відносини. Ф. підприємств і галузей нар. г-ва безпосередньо пов'язані з процесом виробн., де створюються сукупний продукт і нац. доход. Вони є базою загальнодерж. Ф. Діючи на основі госпрозрахунку, підприємства та орг-ції за рахунок чистого доходу створюють грош. фонди розширення виробн. і фонди економічного стимулювання (див. Фонд розвитку виробництва, Фонд соціально-культурних заходів і житлового будівництва, Фонд матеріального заохочення та ін.). Другу частину чистого доходу ці підприємства та орг ції вносять до централі зованих грош. фондів д-ви у формі податку з обороту, платежів від прибутку тощо, для покриття загальнодерж. Потреб. Ф. соціалістич. підприємств, об'єднань, орг-цій і галузей нар. г-ва — це система екон., грош. відносин, що виникають всередині цих госп. органів, між ними, між підприємствами і їхніми вищестоящими ланками, з фінанс. системою при створенні різних грош. фондів і використанні їх у процесі планового ведення г-ва на основі госпрозрахунку. Гол. призначенням загальнодерж. Ф. є створення централізованих грош. фондів шляхом розподілу та перерозподілу нац. доходу для забезпечення потреб розширеного виробн., розвитку невиробничої сфери і створення загальнодерж. резервів. Серед ланок загальнодерж. Ф. провідна роль належить держ. бюджету СРСР. Відмітна риса рад. бюджету — формування його ресурсів переважно за рахунок доходів і нагромаджень соціалістич. г-ва. Так, у заг. сумі фінанс. ресурсів д-ви частка бюджетних коштів у дев'ятій п'ятирічці становила 65 %, у десятій — 65,9%. За рахунок коштів держ. бюджету СРСР фінансують розвиток загальносоюзного г-ва, витрати на оборону, зовнішні економічні зв'язки СРСР та надається допомога респ. і місц. бюджетам з метою здійснен ня ленінської нац. політики, вирівнювання рівня екон. розвитку республік, регіонів і досягнення на цій основі економічно обгрунтованих пропорцій у розподілі нац. доходу та розміщенні продуктивних сил країни. Складання, затвердження, виконання держ. бюджету СРСР і розмежування його доходів і витрат між ланками бюджетної системи проводяться на основі принципів демократичного централізму, єдності бюджетної системи і фінансової політики Рад. д-ви. Держ. бюджет УРСР, що є складовою частиною держ. бюджету СРСР, на 1984 затверджений в сумі 28,0 млрд. крб.. за доходами і 28,0 млрд. крб. за видатками. Надходження від соціалістичного г-ва становлять 25,.і млрд. крб. Осн. частина бюджетних ресурсів республіки спрямовується па фінансування розвитку нар.г-ва (14,4 млрд. крб.) і соціально-культур. заходи та науку (12,6 млрд- крб.). Згідно з постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР чПро поліпшення планування і посилення впливу господарського механізму на підвищення ефективності виробництва і якості роботи" (1979) підвищується роль перспективного фінанс. планування (див. Планування народного господарства). До складу п'ятирічного плану вводиться зведений фінанс. баланс з розподілом доходів і видатків за роками. Таким чином зведений фінанс. баланс стає органічною частиною держ. п'ятирічного плану. Перехід до перспективного фінанс. планування, запровадження довгострокових нормативів фондів заробітної плати, відрахувань від прибутку до бюджету і нормативів утворення фондів економічного стимулювання значно розширює права галузей, міністерств, об'єднань, підприємств і орг-цій у розпорядженні матеріальними і фінанс. ресурсами, посилює їхню екон. заінтересованість у досягненні високих кінцевих показників господарювання.

Літ.: Маркс К. Капітал, т. 1. Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 23; Ленін В. І. Капіталізм і податки. Повне зібрання творів, т. 23; Зверев А. Г.

Нацiнональный доход и финансы СССР. М., 1970; Василик О. Д., Глущенко Н. Я. Государственный бюджет Украинской ССР. М., 1978; Справочник финансиста производственного объединения (предприятия). М., 1979; Финансы капиталистических государств. М., 1980; Государственное страхование в социалистических странах. М., 1981; Финансовые аспекты управления промышленностью стран — членов СЭВ. М.. 1981; Финансы социалистических государств. М.. 1982; Финансовые ресурсы народного хозяйства. (Проблемы формирования и использования). М., 1982; Народне господарство Української РСР у 1982 році. Статистичний щорічник. К., 1983.

І. М. Галь.

 

Схожі за змістом слова та фрази