Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow жит-жюс arrow ЖОВТЕЦЕВІ
   

ЖОВТЕЦЕВІ

-родина дводольних рослин. Переважно багаторічні трави (рідше кущі, півкущі або дерев'янисті ліани) з черговими, іноді супротивними, розсіченими або цілісними листками. Квітки гол. чин. двостатеві, часто яскраво забарвлені, здебільшого правильні, спіральноциклічні, з подвійною або простою оцвітиною. Цлід переважно збірний, з листянок або сім'янок, рідко плід - ягода; насінини з оліїстим ендоспермом. Понад 1900 видів (понад 50 родів), пошир. переважно в пн. позатропічних широтах земної кулі. В СРСР - 522 види (34 роди), з них в УРСР - 125 (24 роди). Ростуть Ж. на луках, по лісах, степах і болотах; деякі поширені як бур'яни. Ж. містять алкалоїди і глікозиди. Серед них є чимало отруйних рослин, проте окремі Ж.- цінні лікарські рослини (борець, горицвіт). Багато Ж. мають бактерицидні та інсектицидні властивості (напр., сок). Насіння чорнушки посівної використовують як прянощі; молоді листки пшінки весняної, які містять багато каротину та вітаміну С, використовують навесні для борщів, салатів. Чимало Ж. (напр., анемона, калюжниця, жовтець, купальниця та ін.) цвітуть рано навесні. Серед Ж. багато декоративних рослин - сокирки, півонія, орлики, купальниця, сон та ін.