Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow О-орб arrow ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ
   

ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ

- зовн. вияв злочину, що характеризується суспільно небезпеч. діянням (дією або бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причин, зв'язком між діянням і наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом скоєння злочину. Ці ознаки властиві кожному злочину як явищу (факту) реальної дійсності. Суспільно небезпечне діяння — це конкр. акт суспільно небезпечної, протиправної, усвідомленої, вольової поведінки людини у формі дії або бездіяльності. Суспільна небезпечність діяння полягає у тому, що воно посягає на охоронювані крим. законом суспільні відносини, які існують чи виникають з приводу матеріальних або нематеріальних благ — цінностей суспільства (об'єкт), заподіює їм істотну шкоду чи загрожує заподіянням останньої. Протиправність означає, що дія (бездіяльність) прямо передбачена КК України, тобто заборонена крим. законом під загрозою покарання. Діяння мусить становити психофіз. єдність: акт зовн. поведінки людини повинен мати усвідомлений характер, тобто здійснюватися під контролем її свідомості, й бути результатом вияву її волі. Неусвідомлені суспільно небезпечні дії (напр., душевнохворих) або дії осіб, які не можуть виявити волі (вчинені в результаті фіз. примусу), не утворюють О. с. з.

Дія — конкретний акт активної суспільно небезпечної, протиправної поведінки суб'єкта. Найпростішою одиницею дії є рух тіла щодо певного об'єкта або комплекс (кількість) охоплюваних єдиною метою рухів, що становлять у такому випадку єдиний акт вольової поведінки. Дії поділяються на прості (елементарні), складні (включають у себе комплекс дій), фізичні (полягають у застосуванні фіз. сили, спрямовані на зміну зовнішньої фіз. сфери предметів матеріального світу — вбивство, тілесні ушкодження, знищення майна тощо) та інформаційні (виявляються у передачі певної інформації ін. особам — при наклепі, образі та ін.). Інформація передається у вербальній, тобто словесній (уснш чи письмовій), формі або за допомогою конклюдентних дій, значеннєвих жестів і рухів. Іноді має місце поєднання фіз. та інформ. дій: погроза насильством при розбої, обман при шахрайському заволодінні майном. Бездіяльність — пасивна форма суспільно небезпечної, протиправної поведінки особи. Крим, відповідальність за бездіяльність має обмежений характер і настає тільки за умови, що особа повинна була вчинити певні дії, які відвернули б заподіяння суспільно небезпеч. шкоди, і могла їх учинити. Обов'язок учинення конкр. дій (зобов'язальність) випливає з різних джерел (підстав), які мають прав, характер; можливість учинити дію, яку особа повинна була виконати, вимагає наявності в неї у даній конкр. ситуації як об'єктивних, так і суб'єктив. умов (можливостей) для здійснення таких дій. Суспільно небезпечні наслідки — це шкода (збитки), що заподіюється злочинним діянням об'єкту — сусп. відносинам, охоронюваним крим. законом, або небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди. Суспільно небезпечні наслідки залежно від характеру шкоди можуть бути поділені на матеріальні й нематеріальні. До перших належить шкода майнова (напр., у злочинах проти власності) й особиста (фізична) — при вбивствах, тілесних ушкодженнях тощо; до других — шкода в політ., орг., соціальній, моральній сферах. Суспільно небезпечні наслідки (шкода або загроза заподіяння шкоди об'єктові) притаманні будь-якому злочину. Проте в одних випадках вони зазначаються (описуються) у законі, а в інших — ні. Залежно від цього розрізняються злочини з матеріальним і форм, складом. Для наявності перших потрібно не тільки вчинення суспільно небезпеч. діяння, а й настання зазначених у законі суспільно небезпеч. наслідків; для других потрібне лише встановлення факту вчинення суспільно небезпеч. діяння, вони не вимагають спец, встановлення і доведення настання суспільно небезпеч. наслідків.

Такий поділ злочинів відбиває специфіку опису в КК об'єктив, сторони складу злочину. Це важливо і для встановлення моменту закінчення злочину: злочини з матеріальним складом визнаються закінченими з моменту настання суспільно небезпеч. наслідків, а з форм, складом — з моменту вчинення діяння. Суспільно небезпечні наслідки визначають суспільну небезпечність — матеріальну ознаку злочину. Вони мають важливе значення для криміналізації (декриміналізації) діяння, кваліфікації та розмежування суміж. злочинів, індивідуалізації крим. відповідальності й призначення покарання.

Причин, зв'язок між діянням і суспільно небезпеч. наслідками — обов'язкова ознака злочинів з матеріальним складом. Теорія крим. права виходить з філос. розуміння причин.

зв'язку між явищами об'єктив, світу, в якому явище-причина (діяння — дія або бездіяльність) породжує явище-наслідок (суспільно небезпеч. наслідок). Встановлення причин, зв'язку вимагає штуч. (уявного) ізолювання двох явищ — причини (суспільно небезпечне діяння) і наслідку (суспільно небезпечного) від ін. опосередкованих зв'язків. Причин, зв'язок має місце лише у випадку, коли діяння виступає необхід. умовою, без якої настання наслідку неможливе. Для визначення О. с. з. важливими є також місце, час, обстановка, способи і засоби скоєння відповід. злочинів. Якщо ці факультат. ознаки вказані в певній статті Особливої частини КК або безпосередньо випливають з її змісту, то вони набувають статусу обов'язкових ознак О. с. з. і в такому разі їх встановлення та доведення у кожному конкр. випадку є обов'язковим.

О. с. з. — обов'язковий елемент складу злочину як підстави крим. відповідальності. Відсутність цієї сторони або обов'язкових її ознак свідчить про відсутність складу злочину. За ознаками О. с. з. проводиться розмежування суміж. злочинів, а також відмежування злочин, діянь від незлочинних. Вона має враховуватися судом при визначенні характеру і ступеня небезпечності вчиненого діяння і призначенні покарання.

Літ.: Кудрявцев В. Н. Объектив, сторона преступления. М., 1960; Тимейко Г. В. Общее учение об объектив, стороне преступления. Ростов-на-Дону, 1977; Панов Н. И. Способ совершения преступления и уголов. ответственность. X., 1982; Чубарев В. Л. Тяжесть преступ. деяния. К., 1992; Крим, право України. Заг. частина. К.-Х., 2001; Коментар Крим, кодексу України. К., 2001; Наук.-практ. коментар Крим, кодексу України. К., 2002.

М. I. Панов.

 

Схожі за змістом слова та фрази