Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow О-орб arrow ОЛЬВІЯ
   

ОЛЬВІЯ

Ольвіополіс — античне місто-держава в Пн. Причорномор'ї. Засноване в 2-й чверті — серед. 6 ст. до н. е. на прав, березі Бузького лиману (побл. сучасного с. Парутине Очаківського р-ну Микол, обл.) вихідця-

Ольвія. Залишки античного міста-держави - leksika.com.ua

ми з малоазійського м. Мілета. В істор. розвитку Ольвійського поліса умовно визначають два осн. періоди. Перший охоплює час від заснування д-ви до серед. 1 ст. до н. е., коли О. зазнала навали гетів. У 6—5 ст. до н. е. тут правили олігархи, на поч. 4 ст. до н. е. було встановлено дем. лад.

Упродовж другого періоду (2-а пол. 1 ст. до н. е. — серед. З ст. н. е.) О. зазнала сильного натиску кочовиків, а згодом потрапила в залежність від Риму. В серед. З ст. н. е., очевидно, внаслідок нашестя готів, місто перестало існувати як політ, центр. Цілком загинуло від нападу гунів у 70-х рр. 4 ст. О. мала всі інститути влади, притаманні ан-тич. полісам. Законод. органами були рада та нар. збори, виконавчими — колегії та магістрати, які обиралися відкритим голосуванням. Найвищою адміністрацією була колегія з 5 архонтів. Вони скликали нар. збори, опікувалися дип. зносинами, окр. галузями управління фінансами, зокрема монетною справою, брали участь у відправленні держ. реліг. культу. До компетенції колегії стратегів з 6 чоловік належали військ, справи д-ви. Фін. управління здійснювалося верх, розпорядником, а також колегіями Дев'яти та Семи: перша з них завідувала держ. казною, друга — священною казною і певний час — монетною справою. Колегія агораномів з 5 осіб наглядала за порядком на торг, площі, можливо, опікувалася продажем хліба й вина. В О. існував суд, що складався з кількох відділень. Осн. риси прав, системи Ольвійського поліса були запозичені з метрополії, хоча інколи відчувалися і впливи звичаїв та традицій сусідніх варварських племен. Серед найвідоміших ольвійських пам'яток права, що збереглися дотепер, — текст мілето-ольвійської угоди, укладеної невдовзі після 331 до н. е.; низка проксенічних (див. Проксенія) декретів різного часу; датований початком 4 ст. до н. е. «Закон Кан оба» про грош. обіг; декрет про вигнання гр-н, які вчинили заколот та порушили закони (3 ст. до н. е.).

Територія Ольвійського поліса з 1920 є держ. археол. заповідником, що перебуває у віданні Ін-ту археології НАН України. Указом Президента України від 17.1 2002 заповіднику надано статус національного.

Літ.: Латышев В. В. Исследования об истории и гос. строе г. Ольвия. СПб., 1887; Ольвия, т. 1. К., 1940; Зуц В. Л. Тер. Ольвійської д-ви догетського часу. «Археологія», 1969, т. 22; Каришковський П. Й. Продерж, устрій Ольвії. УІЖ, 1973, № 2; Славин Л. М. Ольвия и ее округа. К., 1986; Виноградов Ю. Г. Полит, история Ольвийского полиса VII—I вв. до н. э. М., 1989; Скржинская М. В. Будни и праздники Ольвии в VI—I вв. до н. э. СПб., 2000.

О. А. Гавриленко.

 

Схожі за змістом слова та фрази

  • ОЛЬВІЯ
    ...
    (Енциклопедичний словник-довідник з туризму)
  • ОЛЬВІЯ
    ...
    (Українська Радянська Енциклопедія)